Роздуми над Божим Словом на четвер Х Звичайного тижня, рік І
Брати! Сьогодні, коли читають книги Мойсея, покривало все ще лежить на їхньому серці. Коли ж хто навертається до Господа, покривало спадає. Господь є Дух, а де Господній Дух, там свобода. Ми ж усі з відкритим обличчям, мов у дзеркалі, оглядаємо Господню славу і перетворюємося в той самий образ від слави в славу, як від Господнього Духа.
Ось тому, маючи, як помилувані, таке служіння, не втрачаємо відваги.
Якщо наше Євангеліє закрите, то воно закрите для тих, які гинуть, – для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоби для них не засяяло світло Євангелія слави Христа, а Він — образ Бога.
Ми не проповідуємо себе, але Господа Ісуса Христа; ми ж — ваші слуги через Ісуса. Бог, який сказав: «Нехай із темряви засяє світло!» — засяяв у наших серцях, щоби просвітити нам пізнання Божої слави на обличчі Ісуса Христа.
2 Кор 3,15 — 4, 1.3-6
Коли людина в масці — не видно виразу обличчя, а про її емоції можна тільки здогадуватися. Говорячи, що серця старозавітних ізраїльтян були сховані під покривалом, апостол Павло має на увазі перешкоду, яка не давала їм повною мірою сприймати Бога. Щось не дозволяло їм бачити Його обличчя та прийняти в повноті Його одкровення.
Юдеї мали Закон Мойсея, і Закону треба було дотримуватися. Вони мали привілей приносити жертви в Храмі, а також у свята й суботи збиралися на молитву. Але чогось бракувало. Чого? Близькості Бога, яку маємо через віру в Ісуса Христа, Сина Божого. Саме Він зняв це покривало. Народившись і живши серед людей, Ісус відслонив нам обличчя Бога, не далекого, а дуже близького, який є серед нас (див. Діян 17, 27). Нарешті, після тисяч років очікування, Господь прийшов до людей та явив любов і милосердя, щоб нас урятувати.
Сьогодні ми знаємо про Христове спасіння, але, щоб «побачити» Бога, потребуємо звернутися до Нього. Для цього є чимало способів. На сторінках Святого Письма ми читаємо, як Ісус зцілював хворих і прощав грішників. Дивлячись на розп’яття, ми бачимо жертву Його любові, принесену заради нас. Ми можемо побачити Господа в ближніх, особливо в бідних і знедолених. У дарохранительниці ми споглядаємо велике смирення Божого Сина, присутнього в Євхаристійному Хлібі.
Задумайся сьогодні над тим, що відбувається кожного разу, коли ти «споглядаєш» Ісуса в той чи інший спосіб. Коли Його благодать і милосердя торкаються тебе, ти змінюєшся. Відчуваєш, що Господь любить тебе і любитиме вічно, хай би що ти скоїв; відчуваєш мир, який є наслідком Божого милосердя і прощення. Отак твої тривоги зменшуються, коли ти дивишся на все у Божому світлі. В такі моменти в тобі жевріє вогонь тієї Любові, яка змінює все. Тож звернися до Ісуса. Нехай Він зніме рештки покривала, яке ще перешкоджає тобі споглядати Бога.
«Господи, я прагну бачити Тебе сьогодні й завжди! Зміцни мою віру в Твою присутність у моєму житті».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»