З 22 по 25 червня у Львові тривав ІІІ Міжнародний конгрес «Діаспора як чинник утвердження держави України у міжнародній спільноті: сучасний вимір, проекція в майбутнє».
У ньому взяло участь 400 людей із 28 країн світу.
Метою та завданням Конгресу було окреслити сучасний стан діаспори та місце України у міжнародному просторі, також випрацювати та подати конкретні пропозиції щодо покращення стану даного явища у світовому контексті.
Президент України Віктор Янукович надіслав учасникам Конгресу вітальну телеграму. Там, серед іншого, зазначалось: «… я підтверджую, що в Україні державною мовою буде українська …хочу запевнити, що суворе дотримання прав та свобод громадянина перебуватиме під моїм особистим контролем…».
Урочисте відкриття Конгресу відбулося 23 червня у Львівському національному академічному театрі опери та балету ім. Крушельницької. Ірина Ключковська, голова організаційного комітету, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» привітала усіх з урочистим відкриттям.
Церква вітала працю Конгресу пастирським благословенням Предстоятеля УГКЦ Блаженнішого Любомира Гузара, яке передав владика Йосиф (Мілян) – Голова Пасторально-місійного відділу УГКЦ, котрий звернувся із побажанням «щоби українці на рідній землі і в діаспорі стали і ходили рівними дорогами, дорогами правди і життя, яким є Господь наш Ісус Христос». Також представники інших помісних Церков вітали цей Конгрес.
Праці в секціях передували пленарні засідання, де висвітлювалися питання міграції, еміграції, діаспори та проблеми і позитиви, які викликала ця «четверта хвиля» в Україні та за кордоном. Зокрема у доповідях йшлося про те, що трудова еміграція стала не метою заробітку, а стратегією розвитку. За кордон виїжджають люди, котрі в Україні мають місце праці (хоч і не високооплачуваної) проте з певних причин вони не мають бажання працювати в Україні. Велися дискусії про те, як зацікавити молодь працювати для своєї країни. Зокрема, Василь Бортник, перший заступник директора Львівського обласного центру зайнятості (секція № ІІІ), зазначив, що «за кордон виїхало 2,5-7 млн. українців, це, практично, кожен 5. Середня вікова категорія емігрантів – 20-49 р., 70% – чоловіки. Це уже перспектива, а не вимушений заробіток. Як наслідок цього, 19.5 тис. дітей – соціальні сироти. Серед позитивів – належний рівень оплати праці, українці мають можливість вивчити мову, пізнати іншу культуру».
Доповідачі Конгресу розробили та представили пропозиції та побажання стосовно «четвертої хвилі» еміграції. Зокрема, Євген Чолій, президент Світового конгресу українців, у своїй доповіді тезисно та аргументовано представив діяльність СКУ.
Церква як єдиний місток, котрий єднає українців за кордоном, бачить проблему міграції в особі людини та мотиваціях її рішення виїхати за кордон. Про це та про сьогоднішній стан українських громад за кордоном ґрунтовно висвітлив у своїй доповіді о. Василь Поточняк – виконавчий секретар Пасторально-місійного відділу УГКЦ.
Загалом робота Міжнародного конгресу була розподілена на вісім секцій за темами:
1. Стратегія моделі співпраці України з діаспорою.
2. Збереження національної ідентичності українців зарубіжжя.
3. Новітні явища світового українства в контексті східної діаспори та нової хвилі еміграції.
4. Освіта українського зарубіжжя: сучасний стан та перспективи.
5. Культура і мистецтво українського зарубіжжя: сучасний стан та перспективи.
6. Місце і роль ЗМІ діаспори у просуванні та захисті українських національних інтересів у міжнародній спільноті.
7. Церква як центр збереження та формування духовності українця за кордоном.
8. Лемки як складова світового українства.
Кожна із секцій винесла на завершальне обговорення пропозиції та зауваження, які були записані у резолюцію.
У рамках Конгресу у приміщенні Інформаційного центру (з питань українсько-італійської міграції) «Запорука» було представлено музейну експозицію «Наші в Італії» – першу і єдину в Україні виставку документів, матеріалів, взірців прикладної та поетичної творчості, світлин про життя, свята та будні українських заробітчан в Італії. Автори ідеї та її втілювачі – спільнота колишніх заробітчан в Італії «Пієта» міста Івано-Франківська. Ці люди забажали донести нам правду про те, як важко психологічно, та й фізично, доводиться українцям заробляти гроші, щоб їхні рідні тут, в Україні, мали можливість жити, працювати, навчатися…
Серед численних заходів у рамках Конгресу відбулась виставка українських національних сценічних костюмів, на котрій було представлено регіональні українські мотиви одягу.
Насамкінець відбувся концерт, у якому взяли участь творчі колективи різних держав. Кульмінацією вечора став виступ українця за духом та вірою, розумом та серцем, улюбленця багатьох поколінь – Василя Зінкевича. Люди з багатьох країн світу стоячи аплодували пісні, котра так звучить лише на своїй, українській землі. Увесь «інтернаціональний зал» заспівував нашу, українську пісню.
Україна виткана талантами – і вони промовляють та утверджуються в усьому світі, вважають учасники Конгресу.