«Ми не можемо стати у присутності Божій, якщо не приведемо себе до внутрішньої та зовнішньої тиші. Ми повинні звикнути до безруху душі, очей, язика», — вважала Мати Тереза з Калькутти.
Покликання в покликанні
Аґнес Ґонджа Бояджіу народилася 26 серпня 1910 року в Скоп’є (нині Македонія) в албанській сім’ї. У 18 років вступила до ірландського згромадження лоретанок і виїхала в Індію. Через неповні 10 років, 24 травня 1937 року, склала довічні обіти, беручи ім’я Марія Тереза віл Дитятка Ісуса (від Терези з Лізьє — покровительки місіонерів). Мешкала в Калькутті, де щонеділі відвідувала бідних, хворих, щоразу сильніше усвідомлюючи неймовірну вбогість, що панувала там під час Другої світової. 10 вересня 1948 року, подорожуючи з Калькутти до монастиря в Дарджилінгу на щорічні реколекції, отримала «покликання в покликанні». Бог її покликав створити нове згромадження, яке би несло допомогу вбогим і покинутим. «Це був наказ. Відмова означала би зречення віри», — так згадувала про це Мати Тереза.
Вона вирішила створити новий чернечий інститут, головною метою якого була би опіка над найубогішими та помираючими в бідних кварталах Калькутти. Через два роки очікування на рішення церковної влади, 1950, вона заснувала Згромадження Місіонерок Любові, змінивши чернечий габіт індійським сарі. Перший дім згромадження — державний госпіс для убогих у занедбаній індуїстській дільниці — вона назвала «Домом Чистого Серця». Донині по всьому світу Місіонерки Любові провадять сиротинці й доми для хворих та помираючих.
Мати Тереза померла 5 вересня 1997 року. Беатифікована 19 жовтня 2003 року, канонізована 4 вересня 2016-го.
Все починається з молитви
«Ми теж покликані, щоб іноді занурюватися в глибшу тишу й самотність із Богом — і як спільнота, і в нашому особистому житті. Бути з Ним самотньо, без книжок, думок і спогадів — відкинувши все, — з любові насичуватися Його присутністю— у мовчанні, порожнечі, очікуванні, в непорушності».
*
«Ми не можемо стати у присутності Божій, якщо не приведемо себе до внутрішньої та зовнішньої тиші. Ми повинні звикнути до безруху душі, очей, язика».
*
«Якщо дбаємо про тишу, молитися буде легко. Є так багато балаканини, стільки повторів, стільки безладу в усних і записаних розповідях. Наше молитовне життя страждає від того, що в серцях нам бракує тиші».
*
«Моя таємниця дуже проста: я молюся».
*
«Часто, виправдовуючись покорою, покладанням на Бога чи відкиненням, ми забуваємо використати силу своєї волі. Все залежить від цих двох слів: “так” і “ні”. І в слово “так” я мушу вкласти всю свою енергію».
*
«Наші душі мають бути прозорими, як кришталь, крізь який можна побачити Бога».
*
«Вчора проминуло. Завтра не настало. В нас є тільки сьогодні. Починаймо».
*
«Нехай Бог усіх нас зробить відкритими на шляхи, що провадять поза власне я».
*
«Любов це плід, що дозріває в будь-яку пору і перебуває на відстані простягненої руки. Кожний може його зірвати, і тут немає жодних обмежень. Кожний може здобути цю любов через медитацію, духа молитви і жертовності, глибоке внутрішнє життя. Чи ми насправді живемо таким життям?»
*
«Тиша дає новий погляд на все. Вона потрібна нам, щоб торкатися душі».
*
«Навіть Бог не може нічого зробити для того, хто вже повний. Ти мусиш бути зовсім порожнім, щоб дозволити Йому увійти всередину, щоби Він чинив, що сам хоче. Це в Богові найпрекрасніше, правда? Хоч Він всемогутній, однак нікому не нав’язується».
*
«Що більше я труджуся, то краще розумію, як сильно нам потрібна молитва працею, перетворення праці в нашу обернену в дію любов до Бога».
*
«Не блукаймо, а підтримуймо духа подорожі. Ми не маємо з чого жити, а попри це живемо по-королівськи; ми не маємо нічого, щоб іти далі, а попри це йдемо без страху; не маємо на що спертися, а попри це надалі покладаємось на Бога; тому що ми належимо Йому, Він — наш турботливий Батько».
*
«В домі для помираючих у Каліґаті один із гостей здивувався, що там панує такий спокій. Я йому просто відповіла: “Тут є Бог. Касти й віри не мають тут значення. Неважливо, що ці люди — не моєї конфесії”».
*
«Якщо ти навчився молитися — не непокойся про себе. Якщо ти знаєш, як молитися, ти полюбиш молитву; а якщо полюбиш молитву, то й молитися будеш. Знання приведе тебе до любові, а любов — до служіння».
Читайте також:
10 цінних думок святої Матері Терези
Вибрані думки
«На мою думку, політики проводять замало часу навколішках. Я переконана, що вони були би кращими політиками, якби це робили».
*
«Молитва не вимагає того, щоб ми покидали свою працю, але щоб ми її продовжували так, немовби це — молитва».
*
«Апостоли не знали, як молитися, і просили Ісуса, щоб Він їх навчив. Тоді Він навчив їх “отченашу”. Думаю, що кожного разу, коли ми молимося “Отче наш”, Бог споглядає на свої долоні, на яких ми записані. “Глянь! Я записав тебе в себе на долонях” (Іс 49,16). Яке ж це прекрасне і промовисте визначення особистої любові, яку Бог відчуває щодо кожного з нас».
*
«Як на мене, діяльність Церкви на багатій розвиненій західній півкулі — складніша, ніж у Калькутті, Південному Ємені чи на інших територіях, де потреби людей обмежуються одягом, необхідним для прикриття їх від холоду, або мисочки рису для заспокоєння голоду — чогось, що покаже їм, що їх хтось любить. На Заході проблеми людей значно глибші; ці проблеми сягають углиб їхніх сердець».
*
«Що менше ми маємо, то більше даємо. Це видається абсурдним, але така вже логіка любові».
*
«Бог не вимагає від нас, щоб ми домоглися успіху. Бог вимагає, щоб ми були вірні. Коли ми стаємо віч-на-віч із Богом, результати неважливі. Важлива тільки вірність».
*
«Мир і війна починаються вдома. Якщо ми насправді прагнемо миру у світі, то почнімо зі взаємної любові в наших власних родинах. Якщо прагнемо сіяти радість, потрібно, щоб у кожній сім’ї радість була присутня».
*
«Будьте з Ісусом. Він молився і молився, а потім пішов шукати розради, але жодної не було. Я завжди пишу цю фразу: “Я чекав, щоби хтось Мене утішив, та нікого не знайшлося”. Потім пишу: “Будь цим кимось”».
Читайте також:
Слова Матері Терези, яких вона… не казала
Ходи, будь моїм світлом
«Сьогодні більше, ніж будь-коли, ми повинні молитися про світло пізнання Божої волі, про любов, щоби прийняти волю Божу, про можливість виконувати волю Божу».
*
«Попри все, ця темрява і пустка не такі болісні, як туга за Богом. — Відчуваю, що ця пустка виведе мене з рівноваги. — Мій Боже, що Ти робиш із кимось таким малим? (…) ось я, Господи, приймаю все з радістю до кінця життя — і буду всміхатися до Твого Прихованого Обличчя — завжди».
*
«“Так” з усього серця для Бога.
Велика “Усмішка” для всіх.
І здається мені, що ці два слова — єдине, що допомагає мені йти далі».
*
«Щодо мене — слава Богу, нам сказано йти за Христом. Якщо я не мушу йти перед Ним, то навіть у темряві дорога — надійна. Коли деякі дні набагато важчі — я просто стаю як маленька дитина й терпеливо чекаю, доки буря стихне. Навіть потемки дорога була надійна; не треба було “шукати дороги”, радше тільки “йти дорогою”, якою вже пройшов Ісус».
*
«Старайтеся поглиблювати свої знання на тему Таємниці Відкуплення. Це знання провадитиме вас до любові — а любов зробить так, що через свої страждання ви матимете малу частку в Страстях Христових».
Цитати за виданнями:
«Все починається з молитви. Роздуми матері Терези про духовне життя для сповідників усіх вір». Видавництво Prószyński i S-ka 1999
«Мати Тереза. Вибрані думки», Видавництво Znak 2008
«Ходи, будеш моїм світлом. Приватні листи “святої з Калькутти”», Видавництво Znak 2015
фінансово.
Щиро дякуємо!
