Роздуми над Божим Словом на XXХ Звичайну неділю, рік Б
Так говорить Господь: «Співайте радісно про Якова, вознесіть першого з-поміж народів! Хваліть голосно й промовляйте: “Господь урятував народ свій, Ізрáїля решту!” Ось Я їх приведу з північної країни та й позбираю їх із країв землі. Між ними сліпий і кривий буде, вагітна й породілля разом. Великою громадою вони сюди повернуться.
З плачем вийшли вони, а Я приведу їх утішених. Я поведу їх через водні потоки дорогою рівною, де не спотикнуться. Бо Я — Ізрáїлеві батько, й Ефраїм — Мій первородний».
Єр 31, 7-9
Чи відомо тобі, що в стародавньому Ізрáїлі фізичні вади і хвороби часто сприймались як Боже прокляття? Тому вважалося, що люди з обмеженими можливостями чи проблемами зі здоров’ям не гідні того, щоб брати участь у поклонінні Господу. Саме тому, побачивши сліпого який просив милостиню, Ісусові учні запитали: «Учителю, хто згрішив? Він — чи батьки його, що сліпим він уродився?» (Йн 9, 2).
На цьому тлі пророцтво Єремії виглядає дуже зворушливо. Описуючи повернення вигнанців до Єрусалима, він каже, що серед них буде «сліпий і кривий» (Єр 31, 8). Тобто місце є для всіх і ніхто не буде забутий — навіть ті, кого вважали негідними.
Тепер погляньмо на Вартимея — сліпого жебрака із сьогоднішнього Євангелія. Він сидів при дорозі й почув, що десь поруч проходить Ісус. Тоді цей чоловік почав відчайдушно кричати до Нього, благаючи про допомогу. Навіть коли натовп, обурений нахабством цього «грішника», намагався змусити його замовкнути, — Вартимей продовжував волати до «сина Давида», щиро вірячи, що Спаситель не відкине його (див. Мк 10, 48). І він повністю мав рацію! Ісус похвалив його віру і зцілив (див. 10, 52). Цим Він показав усім, що Бог не відвернувся від того, кого вважали грішником, і що кожна людина так само гідна Божої любові та цілющої благодаті.
Можливо, сьогодні ти, як і Вартимей, перебуваєш у важкій життєвій ситуації та почуваєшся «за бортом» суспільства, відчайдушно потребуєш хоча б краплини милосердя і любові. Пам’ятай: Ісус — поруч. Він готовий прийняти тебе у свої розпростерті обійми і каже: «Віра твоя спасла тебе» (Мк 10, 52).
«Ісусе, навчи мене бачити світ Твоїми очима любові».
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу. Як було на початку, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
