Цей храм присвячений померлим біднякам і тим, кого люди забули.
Але перш ніж розповісти кілька слів про сам храм, уточнимо, що його правильна назва — храм Божої Матері молитви та смерті. У розмовній мові мешканців Вічного Міста заклик до похорон і молитов про смерть звучить як стереотип. Будівля храму розташована по Віа Джулія, відомій своєю архітектурою часів Ренесансу.
Про особливе богослужіння в цьому храмі нагадує вже фасад будівлі, «оздоблений» зображеннями крилатих скелетів із косами та пісочними годинниками. Вони охороняють отвори для пожертв для (по черзі): бідних померлих, купівлі ліхтариків на кладовище та пожертв на Святу Месу. Все це доповнює вирізаний поруч з одним зі скелетів латинський вислів: Hodie mihi, cras tibi («Сьогодні я, а завтра ти»).
Хто похований у храмі Божої Матері молитви та смерті?
Підземелля храму Божої Матері молитви та смерті стало на сьогодні місцем земного спочинку для понад 8 тис. померлих. Більшість похованих там останків — це тіла бідних, бездомних і безіменних, знайдених на вулицях Рима та його околиць, а також виловлених із Тибру.
За храмом доглядає архібратство Божої Матері молитви та смерті, харизмою якого є саме турбота про поховання найбідніших і забутих. У XVІ ст., коли була створена ця спільнота мирян, скупчення тіл-жертв епідемій або просто тих, хто не мав грошей на поховання, були однією з найбільших проблем Вічного Міста.
Члени архібратства ховають мертвих у склепах цього римського храму протягом 483 років. Вони регулярно зустрічаються і моляться за душі тих, хто не може розраховувати на молитви своїх близьких, родичів чи друзів.
До кінця ХІХ ст. на створеному братством церковному цвинтарі були поховані 8600 осіб. Частину останків довелося перенести, коли вздовж Тибру почали будувати протиповеневі вали.
фінансово.
Щиро дякуємо!
