Сестра Маріс Стелла колись служила своїй країні у лавах Військово-морських сил США. Тепер вона присвячує своє життя служінню Богові.
«Я служила на флоті і відчула смак багатьох добрих речей, які може запропонувати цей світ, — каже сестра, чернече ім’я якої означає «Зоря морів» (Maris Stella, епітет, яким називають Богородицю у тексті гімну Ave Maris Stella). — Але я завжди знала, що моє серце створене для чогось більшого».
Її військова кар’єра почалася у Військово-морській академії США в Аннаполісі, штат Меріленд, яка приймає лише 8% з усіх, хто прагне у ній навчатися. Провчившись чотири роки, вона прослужила ще п’ять. Її служба почалася в лавах артилерії на есмінці. Вона провела сотні днів біля узбережжя Південної Америки у гонитві за наркоторговцями. Згодом вона служила офіцером зв’язку у Неаполі.
Вона сказала Богові «так»
Покійний кардинал Джон О’Коннор заснував згромадження Сестер Життя у Нью-Йорку в 1991 році. Члени її спільноти складають чотири обітниці: бідності, чистоти і послуху, а також обітницю «захищати і підтримувати святість людського життя». Сестри пропонують підтримку та необхідні ресурси вагітним жінкам і матерям, організовують реколекції, займаються євангелізацією, проводять роз’яснювальну роботу зі студентами коледжів, а також допомагають жінкам, які страждають після аборту.
«Коли я зустріла Сестер Життя, я не могла повірити, що така харизма існує у Церкві та у світі», — розповідає сестра Маріс Стелла. Вона каже, що харизма згромадження полягає у баченні кожного людського життя як священного, унікального і неповторного.
«Ми кладемо свої життя за те, щоб інші могли жити, просто знаючи, що люди мають цінність і значення не тому, що вони роблять і що можуть виробляти, не через те, як вони виглядають або скільки у них є грошей, а просто тому, що Бог створив кожну людину, і кожна людина — це акт Його любові», — пояснює вона.
Сестра Маріс Стелла, що виросла у Ладлоу, штат Массачусетс, сказала, що її подорож до Сестер Життя розпочалася з Пресвятої Матері.
«Наступного дня після свого Першого Причастя я присвятила своє життя Ісусу через Марію, — каже вона. — Пресвята Мати дала мені покликання, Вона захистила його, і Вона піклувалася про мене протягом усього мого життя».
Покликана служити
Вона подала документи до Військово-морської академії після того, як у старшій школі відчула потребу «зробити щось велике і значуще» зі своїм життям. «Я знала, що це — чудова можливість отримати освіту і служити моїй країні. Тому я поїхала туди, і отримала набагато більше», — згадує вона. За словами сестри, Академія стала досвідом, який змінив її життя.
«У Військово-морській академії мене оточували неймовірні люди, які не тільки мали велику пошану до служіння і жертовності, а й по-справжньому любили Бога», — розповідає вона.
В Академії також приділяли велику увагу формуванню чеснот. «Частина цього досвіду формується з природних чеснот жертовності та служіння, — каже вона. — Ми ходили в уніформі, і люди дякували нам за нашу службу, але ми знали, що насправді служимо чомусь більшому, ніж ми самі».
За її словами, бажання служити чомусь більшому міцно вкорінилося у ній. Під час навчання на другому курсі вона вирушила у паломництво до Святої Землі. Перебуваючи там, вона пережила «великий момент» у її житті.
«Я сиділа у Гетсиманському саду, підвела очі і побачила, як повз мене проходить монахиня, — згадує сестра Маріс Стелла. — Її присутність пробудила щось у мені. Вона говорила своїм життям про те, що було в моєму серці: бажання віддати себе не просто за щось більше, а справді за когось; віддати своє життя Богові».
Її досвід на морі, де вона служила в артилерії, лише наблизив її до Бога. «Іноді ми перебували за сотні миль від берега і бачили вночі зірки. Це було щось зовсім надзвичайне, таке прекрасне — згадує вона. — Я була в захваті від того, що Бог, який створив усе це, також створив і мене, і Він любить мене, і Він поклав свою любов у кожну особу, яку створив».
Поки вона придивлялася до чернечих згромаджень у Європі, її увагу привернули Сестри Життя. «Мене дуже привабило наше молитовне життя — ми молимося приблизно по чотири години на день, а потім займаємося нашими справами: служінням найвразливішим, бідним, ненародженим, жінкам, які робили аборти, просто несучи їм Боже милосердя».
Роз’яснювальна робота зі студентами коледжу
Вона вступила до згромадження Сестер Життя у 2006 році, а у 2015 переїхала до Денвера, щоби допомогти відкрити там новий монастир.
«Причина того, чому ми приїхали сюди, полягає у тому, що ми знаємо: у коледжах жінки дуже вразливі до абортів, адже у них попереду все життя, і часом, завагітнівши, вони думають, що не зможуть здійснити свої мрії через дитину, — каже вона. — Ми прийшли до університетських містечок задля жінок, які, можливо, переживають кризову вагітність».
Сестра Маріс Стелла наголошує на важливості «місії надії і зцілення» для жінок, які пережили аборт.
«Допомога жінкам, які зробили аборт — одна з найгарніших наших справ, — каже вона. — Часто жінки, які зробили аборт, думають, що їх неможливо пробачити. Але насправді немає гріха, надто великого для Божого милосердя, адже Бог прагне зцілити і відновити нас».
Виконуючи своє покликання, сестра Маріс Стелла досі бачиться зі своїми друзями-військовими. Багато з них допомагають праці сестер, зокрема долучаються до організації їхньої щорічної різдвяної вечірки у Нью-Йорку. Вони підтримували її від самого початку: 12 із них прийшли на урочистість її складення довічних обітів.
«Бути нареченою Христовою — це найпрекрасніший подарунок, який я будь-коли отримувала, — каже сестра. — Я дуже вдячна за це. Я люблю своє покликання. Богопосвячене життя — насичене і радісне. Бог нічого не забирає, Він дає нам усе. Хоча на перший погляд це може здатися жертвою, насправді ми отримуємо стократ більше».
Сестра Маріс Стелла також рекомендує проводити час з Ісусом у Євхаристії: «Тут Він може сказати нам правду і допомогти нам зрозуміти, як Він створив наші серця для любові в усьому світі. Він може просто допомогти нам дізнатися, для чого Він нас створив».
Переклад CREDO за: Кейті Йодер, National Catholic Register
фінансово.
Щиро дякуємо!
