Ідеал і реальність, влада і служіння — ці два протиставлення лягли в основу роздумів, якими Папа Франциск поділився з французькими підприємцями, що роздумують над своєю місією в світлі турботи про спільне благо.
«Мені видається дуже гарним і сміливим, що в сучасному світі, часто позначеному індивідуалізмом, байдужістю, а також маргіналізацією найбеззахисніших людей, деяким бізнесменам і керівникам підприємств на серці лежить служіння всім, а не лише приватним інтересам чи інтересам вузьких кіл». Так сказав Папа Франциск, приймаючи у п’ятницю, 7 січня 2022 р., делегацію французьких підприємців, що прибули до Рима на прощу, в центрі якої — роздуми про спільне благо. Про це повідомляє Vatican News.
Усвідомлюючи, що такий підхід є для них викликом, Глава Церкви поділився деякими євангельськими повчаннями, що можуть допомогти «здійснювати лідерство так, як це подобається Богові». Він узяв за основу дві пари понять, які здаються протиставними, але які християнин може поєднати в своєму житті «з допомогою благодаті».
Ідеал і реальність
Першими поняттями, на які звернув увагу Папа, є ідеал і реальність, отой «шок», який переживає християнин при «зіткненні» ідеалу, про який мріє, з реальністю, яку зустрічає. Шукання спільного блага є ідеалом; але воно змушене рахуватися з «обов’язками, накладеними теперішніми економічними та фінансовими системами», які не зважають на євангельські цінності справедливості й любові. І це може стати тягарем для людини, коли сумління потрапляє у конфлікт, якщо ідеал справедливості не вдається реалізувати.
«Важливо, щоб ви могли долати це і переживати у вірі, щоб залишатися витривалими і не знеохочуватися», — сказав Святіший Отець. Перед лицем «скандалу ясел», коли Божого Сина довелося помістити в настільки непристосоване місце, «Марія не знеохотилася, не обурювалася, але реагувала, зберігаючи та роздумуючи в своєму серці, показавши дорослу віру, що зміцнюється у випробуваннях». Зберігати, за словами Папи, означає приймати те, з чим важко погодитися, чому не вдалося завадити, не стараючись маскувати життя і втікати від відповідальності; а роздумувати — це в молитві поєднувати добре та лихе, з чого складається життя, щоби краще збагнути сенс цього у Божій перспективі.
Влада і служіння
Другою парою протиставних понять, на які вказав Папа, є влада і служіння. Місія християнського керівника в різних аспектах подібна до місії пастиря, прикладом якого є Ісус; пастиря, який вміє іти перед отарою, показуючи дорогу, бути серед овечок, щоби бачити те, що відбувається всередині, а також позаду, щоб упевнитися, що ніхто не загубився. Тож так само, як священникам і єпископам Святіший Отець наголошував, що вони мають «пахнути вівцями», так і християнських підприємців він заохотив бути близькими з тими, хто співпрацює з ними на різних рівнях.
«Виконувати владу як служіння вимагає ділитися нею», — додав Наступник святого Петра, наголошуючи на важливості впроваджувати в життя принцип субсидіарності. Бо навіть якщо «виконання влади вимагає особисто приймати сміливі рішення», то субсидіарність «дає змогу кожному проявити свої кращі якості, почуватися учасником, нести свою частку відповідальності та сприяти благові загалу».
З поглядом, зосередженим на Христі
«Я усвідомлюю, до якої міри Євангеліє може бути вимогливим і важким для здійснення в суперницькому та конкурентному професійному середовищі. Однак заохочую вас тримати погляд зосередженим на Ісусі Христі завдяки молитовному життю та жертовності щоденної праці», — заохотив Папа підприємців і керівників підприємств, підкреслюючи, що Церква потребує їхнього свідчення.