У передмові до книги-інтерв’ю з колишнім мафіозі, який навернувся і співпрацює з правосуддям, Папа наголосив на тому, що дозволити ближньому залишатися в його помилках, не напоумивши його, рівнозначне ненаданню допомоги.
Ніколи не варто зводити людину до її помилок, оскільки помилка — це «лише фрагмент життя, а не унікальне та остаточне становище». Навпаки, потрібно допомогти кожній людині переступити через свою помилку. Про це пише Папа Франциск у передмові до книги «Перепливімо на інший берег» авторства о. Беніто Джорджетти, яка є викладом розмови з колишнім мафіозі Луїджі Бонавентурою, який сьогодні працює в органах правосуддя — пише Vatican News.
Священик і журналіст, о. Беніто Джорджетта — капелан у в’язниці, директор будинку-притулку для людей, засуджених до домашнього арешту чи соціальних робіт.
Напоумлення — це жест любові
Папа Франциск насамперед наголошує на жесті братнього напоумлення як «жесті любові до ближнього». Воно означає не «почуватися вищими чи кращими від іншого, а допомогти ближньому подолати його труднощі, підставити плече під його проблему, бо він у цей момент — слабкий, уразливий і якщо не твоє плече, то може впасти». За словами Святішого Отця, виправляти — не означає «дорікати іншим їхніми гріхами, але наблизившись, допомагати їм подолати їх, прямуючи разом». Адже ближній оздоровиться, бо «відчув твою любов, що пробудила в ньому ностальгію за тим, щоб любити». Більше того, залишивши іншого в його помилках, не виправивши, ми стаємо співвідповідальними, це рівнозначно «ненаданню допомоги».
Зробити перший крок
Далі Папа звертає увагу на те, що може бути «мало що не страх заразитися» поганим прикладом. Однак, я не можу залишатися байдужим до ближнього, а маю«чинити все можливе, щоби його спасти». Як? Святіший Отець пропонує ряд практичних порад. «Насамперед, я мушу дати йому те, чого він потребує. Безпосередньо. Щиро його любити та відчувати прикрість за гріхи, які він коїть». Далі «молитися за нього», бо «молитва робить мене Божою рукою над ним, знаком Його батьківської турботи», а «Святий Дух зробить решту». Отож, «потрібно зробити перший крок», натомість, негідною є поведінка, коли хтось дивиться на когось зверхньо, з почуттям вищості.
Змінитися завжди можливо
Все це, за словами Наступника святого Петра, знаходить конкретний приклад у досвіді Луїджі Бонавентури, який «завдяки своєму сміливому та ризикованому рішенню став зерном надії, вкиненим у борозну суспільства, поглинутого виключно своїми ділами та тисячами справ, неуважного до справді вартісного». «Подібно до зерна, як, отримуючи вологу, стає плідним і проростає, свідчення вихідця з мафії може прищепитися в сумліннях та в чутливості тих, хто прагне такого суспільства, в якому є місце для прав людини, для законності та гідності, визнаної за всіма, особливо, найслабшими, беззахисними, відкинутими та марґіналізованими», — пише Папа, додаючи, що ці відповіді-свідчення є також «промовистим висвітленням пошматованого життя» тих людей, які піддалися негативним впливам, а також «променем світла та нового життя».
Отож, змінитися не тільки можливо, але й потрібно, «не залишаючись похованими під скоєним лихом». За словами Святішого Отця, «завжди можна переплисти на інший берег, навіть якщо плавання є важким і сповненим небезпек». Важливо «не почуватися самотніми».
фінансово.
Щиро дякуємо!
