Державний Секретар Святого Престолу закликав до посту і молитви, а також — до мудрості, щоби уникнути жахіть війни.
Заяву Державного Секретаря Святого Престолу кардинала П’єтро Пароліна з приводу подій в Україні подає Vatican News:
«Перед обличчям поточного розвитку кризи в Україні ще промовистіше та болючіше звучать слова, які Святіший Отець Франциск сказав учора наприкінці загальної аудієнції. Папа говорив про «великий біль», «тривогу та стурбованість». А також закликав всі залучені сторони «стриматися від будь-яких дій, що можуть викликати ще більше страждання населення», «дестабілізувати мирне співіснування» та «дискредитувати міжнародне право». Цей заклик набирає трагічної нагальності після початку російських військових операцій на українській території. Трагічні сценарії, яких ми всі боялися, на жаль, втілюються в життя. Але ще є час на добру волю, є ще простір для переговорів, ще залишилося місце для застосування мудрості, яка завадить переважанню приватних інтересів, захищатиме законні прагнення кожного та пощадить світ від безумства та жахіть війни. Ми, віруючі, не втрачаємо надії на проблиск сумління тих, хто тримає в руках долі світу. Не перестаємо молитися та постити, – це чинитимемо у Попільну середу – за мир в Україні та в усьому світі.»
Як відомо, сьогодні вночі, 24 лютого 2022 р., Росія розпочала повномасштабний напад на Україну.
Разом із цим, National Catholic Reporter повідомляє, що українські католики чекають від Святого Престолу більшої конкретики у питанні російсько-української війни. Видання підкреслює, що Папа Франциск постійно закликає до миру в Україні та проголошує дні молитви і посту у цьому намірі, однак цим заявам виразно бракує одного слова: «Росія».
Хоча Святий Престол відчайдушно прагне миру в Україні, він водночас зацікавлений у підтримці стосунків із Російською Православною церквою. У 2016 році Папа Франциск зустрічався з Патріархом Кірілом на Кубі, де ієрархи заявили: «ми брати». Раніше цього лютого посол Росії у Ватикані Алєксандр Авдєєв сказав, що друга їхня зустріч може відбутися вже цього року.
«Люди бояться називати Росію агресором, — сказав Даниїл Ґаладза, диякон Київської архієпархії УГКЦ, — бо це або політично незручно, або ж Росія має надзвичайні фінансові ресурси». Він додав, що хотів би, аби Святий Престол не соромився відкрито говорити про спроби військового вторгнення Росії на чужу територію і прямо згадувати Росію. «Україні потрібно вміти говорити правду з любов’ю і не боятися нагадувати своїм братам і сестрам у Христі, що їм також потрібно говорити правду, — сказав він. — Вони не повинні говорити у загальних рисах про “мир” і “Східну Європу”. Думки і молитви дуже важливі, але Святий Престол має величезний вплив на все східне християнство, і він може щось зробити».
Митрополит УГКЦ Борис Ґудзяк, архієпископ Філадельфії, сказав, що «ми не завжди любимо вказувати пальцем на грішників», але додав, що Російська Православна церква «формує колоніальну політику російського суспільства», доказом чого є нинішні події. Він висловив побажання, щоб Святий Престол «заохотив РПЦ бути бодай трохи пророчою» у нинішній ситуації. Святий Престол, продовжив він, має чітко розуміти, що поставлено на карту: питання людської гідності та свободи; політичного, культурного і духовного самовизначення, а тому «дуже важливо, щоб Святий Престол та усі католики і люди доброї волі відстоювали правду».