Різдво — одне з найпопулярніших і водночас найважливіших і найбільш сімейних свят у світі, й не лише християнському: воно офіційно заборонене принаймні у п’яти, переважно мусульманських, країнах.
Це Саудівська Аравія, Бруней, Сомалі, Таджикистан і Північна Корея. Крім того, різні обмеження — а в багатьох випадках, по суті, заборони — діють у більшості інших ісламських і комуністичних країн.
Влада Саудівської Аравії, яка вважається «стражем святих місць ісламу» — Мекки, Медини і каменю Кааба, — забороняє сповідувати у себе будь-яку іншу релігію, крім мусульманської. У цій ситуації також суворо заборонені будь-які зовнішні ознаки святкування християнських свят. 2015 року Мухаммад аль-Арефе, один із найвпливовіших місцевих шейхів, сказав «своєму народу, своїм синам і донькам із Європи та інших місць: не можна брати участь у святкуванні Різдва і Нового року, оскільки це супроводжується алкоголем, танцями, пияцтвом і змішанням статей».
Також Таджикистан забороняє святкування Господнього Різдва. Ця заборона була посилена в грудні 2015 р., коли таджицьке Міністерство освіти заборонило «встановлення ялинок (штучних і натуральних)» у школах і всіх навчальних закладах. Не можна також «використовувати феєрверки, влаштовувати різдвяні вечірки, вручати подарунки і збирати кошти».
Бруней, розташований на північному узбережжі індонезійського острову Калімантан, у грудні 2014 р. публічно заборонив відзначати Господнє Різдво, а також інші християнські свята, обґрунтовуючи це тим, що «вони можуть завести мусульман на поганий шлях і зашкодити їхній вірі». Християнам, а також мусульманам, які братимуть участь у таких святкуваннях, загрожує покарання у вигляді штрафу у розмірі 20 тис. доларів або позбавлення волі на п’ять років. «Мусульмани мають бути обережними і не брати участь у таких обрядах, які жодним чином не пов’язані з ісламом, оскільки є побоювання, що це може призвести їх до “тассябуху” (наслідування) і мимоволі може завдати шкоди “акіді” (вірі) мусульман», — зазначено в заяві Міністерства у справах релігії Брунею.
Сомалі, що на східному узбережжі Африки, заборонило святкувати Різдво, вважаючи, що це може зашкодити мусульманській вірі. Обґрунтовуючи це рішення, Міністерство у справах релігії цієї країни пояснило, що «такі святкування не мають нічого спільного з ісламом». А Мохамед Хейроу — високопосадовець місцевого Міністерства юстиції — сказав, що «для сомалійських мусульман неправильно відзначати це свято, оскільки це все одно, що відмовитися від віри».
У 2016 р. очільник Північної Кореї Кім Чен Ин наказав заборонити святкування Різдва 25 грудня (яке, зрештою, і так не відзначали), а замість нього вшановувати його бабусю, яка народилася в цей день 1919 р. і яку називають «святою матір’ю революції». За два роки до того диктатор навіть загрожував війною Південній Кореї, коли дізнався, що вона збирається встановити величезну ялинку неподалік кордону двох держав.
Різноманітні обмеження і перешкоди щодо святкування цього свята також запровадили у себе чимало інших країн — наприклад, Китай та більшість ісламських монархій і республік; при цьому найчастіше за цими заборонами криється страх, що такі святкування можуть призвести до послаблення комуністичного режиму або мусульманської віри.