Церква дає нам об’єктивні критерії для оцінки того, чи є гріхом той або інший вчинок, а також чи йдеться про тяжкий гріх (який також називають смертним), чи про легкий (повсякденний).
«Щоб зрозуміти, що таке гріх, треба передусім пізнати глибокий зв’язок людини з Богом» (ККЦ 386). Поза цим зв’язком можна говорити про зло, кривду, помилки, навіть про злочин — але не про гріх. Бо в поняття гріха вписаний стосунок до Того, Хто, хоч і безкінечно більший за нас, та ставиться до нас дуже серйозно, майже як до рівних собі.
Гріх і стосунки з Богом
Проблема в тому, що найчастіше ми помічаємо лише один бік цього зв’язку: самих себе. Якщо ми скривдимо іншу людину, то відразу бачимо наслідки свого вчинку: людина страждає, плаче, злиться… І якщо ми не є закам’янілими, позбавленими емпатії людьми, то спонтанно шкодуємо за те, що зробили.
Із Богом інакше. Внаслідок первородного гріха ми втратили здатність спонтанного, близького контакту з Ним: коли грішимо, то не відчуваємо, що ранимо Його. Отже, коли ми розмірковуємо про гріх, то зосереджуємося на собі й на заповідях, які ми порушили; можливо, думаємо про скривдженого нами ближнього — якщо це був гріх проти ближнього. Бог, який нас любить, залишається десь на другому плані, а часто — зовсім невидимий.
Легкі й тяжкі гріхи. Як їх відрізнити?
Розуміння того, що ми не можемо до кінця довіряти тому, що відчуваємо щодо гріха, — дуже важливе для розрізнення легких і важких гріхів. Часто нам бракує такого усвідомлення, тому ми плутаємо тяжкість гріха з інтенсивністю сорому, який відчуваємо за нього, або з масштабом несхвалення з боку інших. У нас зруйнована здатність відчувати гріх: ми не відчуваємо тяжкості найтяжчого (гріхи проти Бога), натомість часто перебільшено відчуваємо тяжкість речей незначних. У цій ситуації, щоб допомогти правильно розпізнати, Церква дає нам об’єктивні критерії оцінки того, чи був гріхом той або інший вчинок і чи йдеться про тяжкий гріх (який також називають смертним) чи про легкий (повсякденний).
У Катехизмі Католицької Церкви написано, що хоча цю різницю можна побачити вже у Святому Письмі (1 Йн 15, 16-17), точно вона була сформульована у Традиції Церкви (ККЦ 1854). Смертний гріх — це той, що руйнує любов у серці людини, тоді як гріх повсякденний її лише послаблює. Святий Тома Аквінський казав, що смертний гріх — як смертельна рана, тоді як гріх легкий — як рана виліковна. Людина може мати в тілі багато ран і жити; але щоб померти, достатньо однієї смертельної.
Тяжкий гріх. Три умови
Щоби кваліфікувати гріх як тяжкий, мають бути виконані одночасно три умови: серйозна матерія, повне усвідомлення і добровільність.
Перша умова визначається насамперед десятьма Божими заповідями: вже в Одкровенні знаходимо вказівку, що одні вчинки є для людини більш нищівними, ніж інші. «Тяжкість гріха є більшою або меншою: убивство важче, ніж крадіжка. Береться також до уваги і достоїнство скривдженої людини: жорстокість, учинена проти батьків, сама по собі є тяжчою, ніж учинена проти чужого» (ККЦ 1858).
Друга умова має виключати всі ситуації, коли людина не знає: те, що вона робить, суперечить Божому закону і (або) основним принципам, записаним у людській совісті.
Третя умова, натомість, виключає насамперед ті випадки, коли хтось інший примушує людину робити зло. Також це може стосуватися дій, вчинених під тиском сильних емоцій, які неможливо контролювати. Однак Катехизм додає важливе роз’яснення: «Удаване незнання і закам’янілість серця (пор. Мк 3, 5‑6; Лк 16, 19-31) не применшують, а лише збільшують добровільний характер гріха» (ККЦ 1859).
Нав’язані Церквою?
Ці три критерії, особливо перший, можуть спочатку викликати спротив як щось нав’язане Церквою, а не те, що походить із глибини серця. Вчення Церкви про гріх — це не опис того, що ми переживаємо, а певна школа, виховна система, яка має поступово відкривати нам очі на красу Божої любові та потворність гріха.
Що більше людина зростає в чеснотах, то краще бачить зло гріха; що ближче Бога вона живе, то більше усвідомлює, як сильно гріх ранить Його. Тому один із теологів написав, що «той, хто найкраще розуміє гріх, — не грішник, навіть не прощений грішник; він — святий».
фінансово.
Щиро дякуємо!
