Особливий марійний характер цього римського об’явлення не є прямим наслідком появи Богоматері. Адже папа Лев XIII не бачив Її безпосередньо. Однак видіння, яке він мав завдяки Марії, сильно позначилося на його понтифікаті.
Було 13 жовтня 1884 р. Святіший Отець щойно закінчив служити Месу в одній із приватних ватиканських каплиць. Він іще стояв на сходах вівтаря, як раптом його обличчя посіріло, і за мить Глава Церкви впав непритомний на землю. Все вказувало на раптовий інфаркт або інсульт. Але причиною падіння була не хвороба. Коли папа закінчував відправляти літургію, Бог дозволив йому побачити у видінні майбутнє своєї улюбленої Церкви. Святіший Отець п’ять хвилин лежав непритомний; а, повернувшись до тями, звернувся до прелатів, які його оточували, з такими словами: «Ох який жахливий образ мені дозволили побачити!»
Ми знаємо, що папою, який мав це видіння, був Лев XIII. Припускаємо, що саме Пречиста Діва Марія дозволила йому пізнати подальшу долю Церкви. Що ж побачив папа Лев?
Із розповідей, якими він поділився з оточенням, випливало, що предметом об’явлення були наступні 100 років, протягом яких панування сатани мало досягти свого піку. Папа був вражений масштабами морального та духовного знищення, яке торкнеться не лише світу, але й самої Церкви. Цей час, про який говорилося у видінні, мав сповнитись у ХХ столітті. Святіший Отець був так глибоко зворушений побаченим, що склав молитву, яку наказав читати усім священикам наприкінці Меси, хоч би де вона була правлена. Отож момент, який показав розмір диявольських руйнувань, був часом, коли молитва, що благала про спасіння, вдарила в Небо.
Хоча Другий Ватиканський Собор при реформі літургії скасував обов’язок читати молитву, складену папою Левом, вона все ще лунає по деяких місцях після кожної Євхаристії (зокрема, в Україні, — прим. ред.). Згадаймо, коли чуємо цю молитву, що саме в цю мить, відразу після закінчення літургії, папа Лев мав видіння, яке стоcується нашого життя…
Велика молитва Лева XIII
Як звучить ця молитва, яка є екзорцизмом і має силу відбивати всі напади лукавого? Ні, це не молитва до Пресвятої Матері. Це прохання до св. архангела Михаїла.
«Святий Архангеле Михаїле, борони нас у боротьбі проти підлості та пасток злого духа, будь нашою охороною. Нехай Бог приборкає його, просимо покірно. А Ти, Князю небесного війська, сатану та інших злих духів, які кружляють по світу, щоб погубити душі, міццю Божою кинь до пекла. Амінь».
Ця молитва може здатися нам дивною і бентежною. Всі ці прямі згадки про злого духа та сатану нелегко проходять горлом сучасних людей. Отже, у цій молитві було щось не лише від правди, а й від екзорцизму! Достатньо пригадати, коли саме буквально всі соціальні патології та моральні викривлення набрали рангу «закону». Це сталося наприкінці 1960‑х, за кілька років після припинення обов’язкового читання цієї молитви. Може, це більше, ніж збіг обставин?
Імовірне об’явлення
Наразі ми нічого не чуємо про Марію. Героєм видіння Лева XIII є архангел Михаїл, а не Пресвята Діва. Однак у нас є принаймні дві причини вважати, що подальшу долю Церкви показала папі Богородиця. І що саме Вона вказала на роль Михаїла, який у книзі Об’явлення очолює ангельське військо у переможній боротьбі проти сатани та його армії, що складається з демонів і людей, які стали найманцями пекла. Перша причина — це велика марійна домінанта понтифікату цього Папи. Важко встояти перед враженням, що є тісний зв’язок між видінням про випущеного на 100 років сатану і публікацією папою Левом XIII аж 12 марійних енциклік, строго кажучи, розарієвих. Звідки у папи такі наполегливі заклики молитися на вервиці та вшановувати Богородицю, якщо об’явлення 1884 р. не мало марійної домінанти? Логіка змушує нас стверджувати, що саме Вона була «авторкою» цього страшного видіння і Вона вказала на архангела Михаїла як на того, хто командуватиме переможним військом. Але ця армія воює під блакитним прапором Марії, а Її зброєю є вервиця.
Згадка про об’явлення в Кіто?
Перш ніж ми поглянемо, як Святіший Отець Лев ХІІІ пов’язав свій понтифікат із Розарієвою Божою Матір’ю, коротко розглянемо другий аргумент. Він посилається на об’явлення в Кіто. Виявляється, що Марія як «авторка видіння з архангелом Михаїлом на передньому плані» не є чимось новим. Одного разу Марія вже показала постать переможця сатани. Згадаймо об’явлення с. Маріанні де Хесус Торрес-і-Берріочоа в Кіто, Еквадор, 1584 р. Цікаво, що ці об’явлення в XVI ст. говорили про те ж саме, що стало предметом видіння Лева XIII: вони передвіщали час великої кризи для Церкви в ХХ ст. та панування сатани. Це дуже важливе зауваження — в об’явленнях, пов’язаних з історією Церкви ХХ ст., Пресвята Мати вказує на роль архангела Михаїла. Бо і в Кіто згадувалося про цього святого ангела як про лідера, що підтримує нас у боротьбі з нападами сатани.
Доказ із майбутнього
Було б неправдою просто сказати: все, що Лев XIII написав про Марію Розарію, є пізнішим. Папа Римський вперше написав про Розарій 1 вересня 1883 р., тобто за рік до видіння про кризу Церкви. До 13 жовтня 1884 р. він встиг написати три документи про Розарій (дві енцикліки та один Апостольський лист). Однак складається враження, що саме вони відкрили шлях до об’явлення 1884 р. Пресвята Мати побачила в Леві ХІІІ свого ревного шанувальника, який, якщо його правильно скерувати, може сприяти порятунку Церкви, на яку нападає сатана.
І справді, тексти, написані Святішим Отцем після 13 жовтня 1884 р., набувають дивовижної точності, ніби вони зосереджені на одній меті, показаній Папі. Ким? — його Володарем, тобто з Неба! Пропустимо баласт назв і дат окремих папських документів і відразу зануримося в море розарієвих повчань Лева XIII. Папа пише:
«З великої скарбниці всіх благодатей, даних нам нашим Господом — бо благодать і правда прийшли через Ісуса Христа, — ніщо не приходить до нас інакше як через заступництво Марії, бо це Божа воля». Тому треба вдаватися до Неї, просити Її допомоги, благати Її захисту: «А оскільки свою найбільшу надію ми покладаємо на Розарій, бо він більше, ніж інші засоби, може дати нам потрібну від Бога допомогу», то маємо взятися за цю молитву. Адже «побожність до Богородиці (під титулом Цариці Святого Розарію) приносить допомогу в усіх потребах нашого часу. Тому бажаємо щоб ця побожність усюди відроджувалась і сильніше зміцнювалася серед вірних в усьому світі (…)».
Лев XIII глибоко переконаний, що найкращий шлях до Бога через Марію — це саме Розарій:
«Тому ми особливо згадуємо Розарій на ім’я та рекомендуємо його. У народі цю форму молитви, яка нагадує нам про великі таємниці Ісуса і Марії, об’єднаних у радощах, стражданнях і тріумфах, назвали “коронкою”. Споглядання цих шанованих таємниць із роздумуванням над ними у правильному порядку приносить вірним чудове зміцнення віри, захищає їх від помилок і відсвіжає їхні душі». Бо «Розарій пропонує легкий спосіб проникнути в головні таємниці християнської релігії і закарбувати їх у нашій пам’яті».
Отже, Розарій — як засіб, що відкриває таємниці віри, — є виховним інструментом: «Щоб відвернути небезпеку релігійної байдужості своїх дітей, що зростає, Церква звикла шукати надійної підтримки віри в Розарії Пресвятої Марії». Зрештою, побожна молитва Розарію та роздуми над його таємницями можуть зцілити рани навіть цілих суспільств. «Від такого зла, — пише Папа, — шукаймо захисту в Розарії (…). Ми переконані, що Розарій, якщо його побожно молитися, може служити благу не лише окремих людей, а й усього суспільства».
«Хто ж не бачить, якою великою і багатою є спасительна сила святого Розарію Марії, і які дивовижні ліки може отримати від нього сучасне суспільство, щоби зцілити свої хвороби та запобігти їх повторенню?» — додає папа. Для Лева XIII Розарій — це найкращий засіб для зміцнення віри;
Мета, яку Лев ХІІІ пов’язував із поширенням Розарію, для нас уже зрозуміла: розарієва молитва не тільки дозволяє краще пізнати правди віри та зміцнює їх у серцях, а й відроджує в людях бажання наслідувати Божу Матір, через що відкриє їм Боже Царство. Ми отримаємо обіцяне в таємницях віри — вічне життя в єдності з Богом! Лев XIII порушував ці теми щороку під час свого понтифікату. 1897 року, наприклад, він пише:
«Ми не залишимо вас без Нашого листа, знову заохочуючи вас із найбільшою ревністю, щоб, молячись Розарій, ви підтримували як себе, так і вселенську Церкву в її потребах». Саме цьому Папі ми завдячуємо таким визначенням Розарію: «Це чудовий віночок Ангельського привітання, який переплітається з Господньою молитвою, поєднаною з обов’язком роздумів; найпрекрасніший спосіб молитви… і особливо корисний, щоби здобути вічне життя».
На цю виняткову ефективність звернула увагу у Фатімі сама Пресвята Діва, коли сказала про Франциска, що він має молитися багато Розаріїв. Ми знаємо, що хлопець сприйняв слова Марії дуже серйозно. Як пише сестра Лусія у спогадах, «Франциск вигукнув: “О моя люба Пані, я буду молитися стільки Розаріїв, скільки Ти забажаєш!” І відтоді він зазвичай відходив від нас, ніби йшов гуляти. Коли я кликала його і запитувала, що він робить, він підносив руку і показував мені вервицю. Якщо я просила його піти пограти з нами, а потім разом помолитися, він відповідав: “Потім я також молитимуся з вами. Хіба ти не пам’ятаєш, що наша Пані сказала, що я маю молитися багато Розаріїв?”»
Кінець панування сатани 1984 року
Хоча деталі видіння Лева XIII нам не відомі, його зміст був добре задокументований історією. Нас переконує не тільки чорна статистика ХХ ст. Про це також каже дата оголошеного у видінні кінця влади сатани.
Згідно з обітницею, отриманою Папою Левом XIII, кінець панування сатани визначає 1984 рік. Одразу запитаємо: що тоді сталося? Ну власне: того року папа Йоан Павло ІІ присвятив росію і світ Непорочному Серцю Марії! Додамо, що сатана зробив усе, щоб цього не допустити.
Спочатку — спроба вбивства папи 13 травня 1981 р., яка змусила Пресвяту Матір втрутитися безпосередньо, щоб він не помер і поклав край пануванню зла у світі. Потім зрив присвячення Марії росії та світу 1981 р. У 1984 р. диявол лише спромігся вимкнути мікрофони в найважливіший момент Акту присвячення, прочитаного папою. Але воно було виконане згідно з побажаннями Неба. Божі ластівки несподіваних змін в охоплених злом країнах з’явилися негайно. Їх можна було помітити вже за рік після присвячення — 1985 року, адже саме тоді до влади в радянській імперії приходить Михайло Горбачов, згодом — «автор» змін у країнах соціалістичного блоку та свідок ролі Папи Римського в цих змінах. Наступні ознаки з’являються 1987 р. — під час Марійного року. Про це казав архієпископ Тадеуш Кондрусевич під час першого в історії російського паломництва до Фатіми: у своїй проповіді він засвідчив, що «з 1987 року — від Марійного року — зміни в Росії отримали надзвичайний поштовх»! За два роки закінчилася ера комунізму і розпочався «повільний процес» навернення росії, проголошений Фатімською Божою Матір’ю.
Протягом наступних десяти років впало 87 диктаторських режимів, було повалено Берлінську стіну, Східна та Центральна Європа були звільнені від комунізму… Додамо, що в ті часи жодна газета, жодна телевізійна станція не хотіли казати про роль Марії (та Акту присвячення) у змінах, що відбулися у світі. ЗМІ знову зосередилися на медійних фактах: вони писали про польську «Солідарність», описували падіння Берлінської стіни, говорили про «оксамитову революцію» в Чехії… Ніхто не запитав про справжню причину цього чуда. Але ми знаємо відповідь. А дата 1984 р. відсилає нас до видіння Лева ХІІІ: цього року мало закінчитися панування сатани. І закінчилося! Хоча не закінчилася боротьба Марії з Її відвічним ворогом. Велика битва була виграна… однак на нас чекають наступні.
Об’явлення все ж таки марійне?
Ще раз запитаємо: чи об’явлення про 100‑літнє панування сатани було марійним? Інтуїція віри та аналіз творів папи Лева підказує нам відповісти ствердно. Якщо ми скажемо «ні», то образ понтифікату Лева ХІІІ стане невиразним, а марійність папи, який провів Церкву через 1984 р., буде позбавлена сенсу. З цим, останнім, ми точно не можемо погодитися. Але це вже тема для іншої розповіді…
фінансово.
Щиро дякуємо!
