Час від часу можна побачити заголовки статей, які звіщають інформацію-шок: Церква приховує правду про першу жінку Адама! До Єви Адам мав іншу дружині — Ліліт.
Чи це відповідає істині? Про тему Ліліт розповідає бібліст, доктор Марцін Маєвський.
Перша жінка Адама
Виявляється, Ліліт знана не тільки в попкультурі: з серіалу «Люцифер», гри «Diablo» чи інших джерел. Це постать, добре знана в юдейській традиції. Її відсутність у християнській традиції тільки підживлює спекуляції, нібито правду про першу жінку Адама Церква з якоїсь причини приховала.
Ліліт у Святому Письмі та міфології
У 34-му розділі книги пророка Ісаї написане пророцтво про спустошення Едому. Вірш 14 містить такі слова:
Дикі коти та гієни будуть зустрічатися,
волохачі один з одним перекликатимуться.
Нічна мара там буде спочивати
і знайде собі спокій.
«Нічна мара» у перекладі — це і є «Ліліт».
Хто така ця таємнича Ліліт? Або що воно таке.
Слово «ліліт» походить з аккадської мови, якою послуговуватися у стародавній Месопотамії. Воно означає демона. У міфології Вавилона то був демон пустки, який нападав на чоловіків і викрадав дітей. Це жінка-символ.
З огляду на те, що прадавні ізраїльтяни перебували в Месопотамії під час періоду, знаного як Вавилонський полон, вони перейняли чимало ідей, вірувань та оповідок місцевого люду. Однією з таких оповідок є історія про Ліліт. Однак ми не знайдемо цієї легенди у самому Святому Письмі — тільки в юдейських коментарях, Талмуді, Зоарі та апокрифічній літературі.
«Абетка Сирахова»
«Абетка Сирахова» це юдейський апокриф. Це переказ Книги Буття, компіляція, написана в мусульманській країні між 700 і 1000 роками. Автор пише, що Бог створив Адама, а потім, щоби той не був самотній, створив для нього жінку на ім’я Ліліт. Вони одразу почали сперечатися про позицію у статевому акті. Але на глибшому рівні це сварка про те, чи вони одне одному рівні, чи ні, й чи може Адам підкорити собі Ліліт.
Ліліт вимовляє «таємне ім’я Бога» і відлітає. Вона втікає до Моря Очерету (Червоного моря), яке сприймали як місце народження демонів. Адам покликав Бога на допомогу, Бог вислав за Ліліт ангелів. Вона повинна повернутися, інакше на землі щодня гинутиме 100 її синів. Ліліт означала символ сексуальності й плідності — вона народжувала 100 синів щодня. Смерть 100 синів, відповідно, означала втрату материнства.
Ангели їй пригрозили, однак Ліліт не бажала підкоритися. Це показує, що вона також символ визволеної жінки. Про себе вона казала, що створена для того, щоб мучити немовлят. У месопотамській традиції Ліліт відповідає за хвороби і передчасну смерть дітей. Так люди пояснювали собі високу дитячу смертність. Дитина була даром Бога, отже, смерть дитини була результатом дії демона. Ліліт — заздрісна жінка. Вона не може мати дітей (це покарання за втечу від Адама), тому вона забирає їх в інших.
Ліліт — це символ людських страхів. Страху перед смертю немовляти. Страху чоловіка перед жінкою, невпорядкованою сексуальністю, хтивістю.
Недосконала дружина
Біблійний текст про Ліліт не говорить. Лиш деякі інтерпретатори вбачають натяки про неї в Книзі Буття. У першій поемі сотворення (бут 1) біблійний автор каже, що Бог створив чоловіка й жінку одночасно (1, 27); натомість у другій поемі сотворення (Бут 2) написано, що Бог створив спершу чоловіка, а потім жінку, з його ребра. Побачивши жінку, Адам вигукує: «Це справді кість від моїх костей і тіло від мого тіла» (Бут 2,23а).
У слові «справді», або ж, в інших перекладах, «нарешті» частина юдейських коментаторів вбачає натяк на першу жінку Адама, що була створена разом із ним з землі, як про це каже перший опит створення. Однак вона не була досконалою, тому Бог створив Єву з ребра Адама.
Однак біблійна критика стверджує, що ці два описи творіння між собою не пов’язані. Вони були написані у різний час, різними авторами. Це не хронологічні описи, а богословська інтерпретація походження людини.
Отож Ліліт — це не якась «перша жінка Адама», яку Церква чомусь приховує від світу, а месопотамська легенда, символ сексуальності, страхів і несподіваних смертей.