Фільмовий Зеведей з «Обраного» загорівся… вірою!

Популярний у США актор Нік Шакур пережив справжню внутрішню боротьбу, перш ніж зіграти роль у серіалі про Ісуса і Його учнів.

Як виявилося, то сам Бог боровся у його закам’янілому серці за те, щоби звільнити актора заради близьких стосунків із Собою.

«Це якийсь жарт?!»

Спершу Нік Шакур мав грати фарисея Шмуеля. Але, діставши запрошення на кастинг, у заголовку сценарію прочитав: «Зеведей, батько Якова і Йоана». Подумав: «Хммм, батько… це цікаво». А потім дочитав: «50 років». Акторові очі на лоба полізли: «Агов, агов! Як це — 50? Це що, якийсь жарт?» Він одразу написав до менеджерки, запитуючи, чи не сталося якоїсь помилки. Вона відписала: «Ні, вони хочуть, щоб ти зіграв Зеведея». ОК, — сказав собі Нік Шакур. Зазирну до Біблії, щоб пошукати натхнення до цієї ролі.

То було три роки тому. І, як зізнавався Шакур, він не те що не був «великим шанувальником» Біблії в той час. Він узагалі ним не був.

Тож завантажив на телефон додаток із Біблією і шукав фрагменти з ім’ям Зеведея. А знайшов… тільки одну-єдину сцену з його участю: коли той відправляв своїх синів іти за Ісусом, після того як Господь їх покликав. «Ну, то я справді маю купу роботи, дякувати Біблії!» — Нік Шакур сміявся, згадуючи в інтерв’ю цей момент розчарування. Тоді він вирішив, що якщо вже це така скромна роль, то він просто піде туди і зробить те, що має зробити за сценарієм, але без якихось особливих старань. Він абсолютно не відчував ролі 50‑річного рибалки.

Коли серце кам’яніє…

Хоча Нік Шакур виховувався в сім’ї з сильними християнськими коренями (його дідусь був грецько-православним священником), то його власна віра була абиякою. «Коли життя веде тебе через шерег викликів і випробувань, і це робить так, що твоє серце перетворюється на камінь, — починаєш зазнавати внутрішньої боротьби», — сказав він в одному з інтерв’ю.

«Коли я вперше зіткнувся з The Chosen, то сказав Богові: ‘Найімовірніше, Тебе навіть не існує. Якщо Ти справді такий великий і могутній, то де Ти для мене? Бо як до сьогодні, то я нічого особливо не бачу. Вочевидь, дякую за кар’єру, яку Ти мені дав; але мій бак уже фактично порожній. Де Ти???’ Щось у мені тоді відкрилося, і це було як чорна діра, що розширюється і поглинає мене живцем. І тоді я почув у серці такий голос: ‘Якщо не звернешся зараз до Бога, з тобою буде насправді зле’. І тоді — бум! Я зарезервував роль і полетів до Техасу».

«Може, ці люди не такі й погані»

Коли Нік їхав на знімальний майданчик, він тримався осторонь від кіносередовища з Лос Анджелес. «Поїду, зроблю що там треба, не буду ні з ким зв’язуватися і повернусь додому». Він тримався осторонь від нового досвіду в проєкті «The Chosen». Актор порівняв це зі сценою з першого сезону серіалу, коли Ісус називає Марію Магдалину на ім’я:

«Відштовхуючи проєкт, я відчував саме те, що відчувала Марія Магдалина в цій сцені. Я казав ‘залиш мене у спокої, я не хочу це робити, я хочу плавати у своєму світі’. Але вже не міг витримати того, що в мені діялося, цієї внутрішньої битви, аж до моменту, коли я здався і відкрився».

«То що, я буду вашим татусем?»

Діставшись на місце зйомок, Нік провів кілька перших хвилин з членами знімальної групи, й відчув, що «все йде так спокійно і позитивно». Його це здивувало. Тоді він також познайомився з першими акторами. Запитав, кого вони гратимуть. Йому сказали: Якова і Йоана. На що Нік Шакур відповів: «О, це означає, що я буду вашим таточком!» — і всі вибухнули сміхом, а потім разом пішли вечеряти. Так перша «крига» у стосунках скресла. Нік «опустив шпагу», з думкою, що, може, ці люди не такі вже й погані. Наступного дня його повернення зі зйомок було таким, що всі здавались йому прекрасними людьми. Він почувся немовби у великій родині. «Там було щось святе. Я відчував, що мені можна бути собою, який я є, на всі 100%, без страху, без необхідності оборонятися, щоб не бути пораненим».

Початок звільнення

Початок роботи над серіалом був також початком неймовірного шляху звільнення, який Бог приготував для Ніка Шакура. Від сумнівів, чи Бог узагалі існує, актор дійшов до моменту, коли поставив Його на перше місце: «Одного дня я повернувся додому, сів і думав над тим, що я не маю жодного контролю над Божим діянням».

Актор розповідав в інтерв’ю: «Я тоді мав вельми бурхливу розмову з Богом, і сказав Йому щось на зразок: ‘ОК, зробимо, як Ти хочеш. Я пальцем не поворухну, не буду більше старатися. Хочу, щоб Ти використав мене, моє тіло як посудину, щоби зробити те, для чого Ти мене покликав до життя на цій землі. Я більше втручатися не збираюсь. Ти знаєш, які мої захоплення, чим я цікавлюся, знаєш, що я люблю, чого не люблю. Скористайся мною так, як сам вважаєш за потрібне’. Для мене це було завершення певного етапу. Потім я заснув, і коли прокинувся — почувався знову наче 10‑річний. І це був прекрасний момент, бо я вибрав за пріоритет мої стосунки з тим Буттям, яке ми називаємо ‘Богом понад усе інше’, і я нарешті поставив Його на належне місце».

Такі плоди почали приносити зйомки у серіалі «Обраний». Входження в біблійну ситуацію, контакт зі Словом Божим, сцени з Ісусом, які для Ніка подеколи були «сюрреалістичні» через те, що він не раз мав відчуття, ніби не в серіалі грає, а насправді є батьком двох синів і живе в Ізраїлі І століття, — це тільки один момент із тих, що впливали на розвиток його віри. А другий — це стосунки і розмови з людьми зі знімальної групи.

Серце казало: йди!

Певного дня двоє сценографів, Сет і Брендон, запросили Ніка на якусь конференцію. «Я спитав дещо обережно: ‘А що це буде?…’ Вони відповіли: ‘Ну, знаєш, ми зберемося разом, помолимося…’ Моє серце казало: йди, — тож я пішов. Люди там крутились, як у балеті, хиталися в різні боки, для мене це було дивне», — ділився враженнями Нік.

«Але я тоді був утомлений і тому мав таке сприйняття того, що відбувалося. За хвилину подумав: ну ок, якщо я вже тут, то буду молитися. І почав просити Бога, щоби зняв  із мене весь цей тягар, що був на мене покладений моєю сім’єю, яка походить із Лівану, змученого війнами,.. І повторював: ‘Боже, хай би чим було те, що я тягну, — прошу, зніми це з мене’. І через неповні 20 хвилин колега зі знімального майданчика The Chosen підійшов до мене і сказав: ‘Знаєш, я за тебе щойно молився, і Бог мені сказав, що, з’являючись тут, ти перервав родове прокляття у твоїй сім’ї». Для Ніка це було сильним потрясінням.

«Я ж не маю інших божків»

Ще через хвилину на сцену вийшла пасторка зібрання і запропонувала, щоб усі стали навколішки і поховали (погребли, закопали) своїх божків. Нік подумав: «Але ж я не маю ніяких божків!» І тоді голос у серці сказав: «Насправді то маєш: твоя акторська кар’єра, твій голос (Нік Шакур — актор дубляжу. — Ред.), твоя мама, тато, швагро, сестри, хлопець сестри, твої банківські рахунки, твій джип. Це все ти ставиш вище за Мене…’ Мені стало боляче», — зізнався актор.

Вогонь, як у мікрохвильовій печі

«Тоді я став навколішки і вперше в житті по-справжньому віддав це Богу як свою жертву. Я казав: ‘Я граю в християнському серіалі, я там про Тебе чув, про всі ті притчі, і тепер хочу бути тільки з Тобою’. Тож віддав Йому все», — зворушено розповідає актор.

«Тоді кілька чоловік підійшли до мене, поклали на мене руки. Вони молились наді мною мовами і я відчув, як від моїх стіп, через усе тіло, аж до голови мене палить вогонь. Я став почуватись, як п’яний, і це вражало. Ні, це не було ‘ох, як мені добре’, ні: я відчував Божу присутність, і це було тривожне. Тоді я зрозумів, чим є той страх перед Богом. Якби Він хотів — міг би забрати моє життя за секунду. То був момент, коли я почувався, начебто мене підігрівали у мікрохвилівці я весь тремтів, а потім немовби раптом був занурений у воду. Точно в ту мить, коли моє тіло вже не могло більше зносити це полум’я. Я почувся наче в океані, а молитви мені здавалися приглушеними. За мить я підвівся, і було так спокійно і так дивно, бо я більше не почувався собою».

«Він узяв це й перемінив у стосунки»

Відтоді, від зустрічі до зустрічі, Нік відчував, що більше не потребує «віри». «Бо я просто Його знаю. Я знаю Гостя. Я Його зустрів», — каже актор. — «Він є в мені, Він є довкола мене. І єдине, що я маю зробити, це звернутися до Нього, і Він уже є. Ніколи раніше я не відчував Бога так. Він узяв те, що було, і перемінив це у стосунки. І тепер я більше не хочу нічого, тільки бути з Ним весь день.

Колись, попри те, що якось я вірив, то насміхався з людей, які були так сильно віддані Ісусові, так закохані в Нього. Я цього не розумів. І навіть коли сварився з Богом і казав Йому ‘Тебе, швидше за все, не існує’, — то Він все одно до мене прийшов. Отож якщо людина думає ‘я недостатньо добрий/добра для Бога’, то я вам хочу сказати: Він бажає тебе, бо ти недостатньо добрий чи добра. А Він має силу зробити так, що ти будеш достатньо добрий і добра. Й коли це станеться, дороги назад не буде. Це неймовірно».

Переклад CREDO за: Магдалена Ґалек, Aleteia