Отець Браян Колодейчук, постулатор у канонізаційному процесі Матері Терези з Калькутти заявив, що, змальовуючи її життя, творці нового фільму про святу припустилися кількох грубих помилок.
Йдеться про фільм «Мати Тереза і я» — частково біографічну стрічку, що розповідає історію Матері Терези та вигаданого персонажа: вагітної індійки британського походження на ім’я Кавіта, яку покинув хлопець. Як пише Catholic World Report, за сюжетом Кавіта вирушає до Калькутти, і там, працюючи волонтеркою у госпісі Місіонерок Любові, розуміє, що вона не самотня у боротьбі зі своїми труднощами; у той самий час Мати Тереза переживає духовне спустошення і кризу віри, однак продовжує своє служіння.
Сценарист і режисер фільму Камаль Мусале наполягає на тому, що його зображення Матері Терези «більш правдиве», оскільки демонструє втрату віри, від якої, на його думку, вона так і не зцілилася. На офіційному сайті стрічки він написав:
«…Кілька сповідників знали, що вона втратила віру, але сьогодні цей факт майже невідомий. Завдяки масштабному дослідженню я зміг розвинути більш правдивий характер жінки, яка втратила свого коханого, свого чоловіка, свою близьку споріднену душу [мається на увазі Бог] і так і не оговталася від цього. Вона дуже людяна, і через цей досвід покинутості вона відчуває ті емоції, з якими більшість із нас може ідентифікувати себе… Протягом [приблизно] 12-річного періоду Тереза проходить через повну зміну: від інтенсивного просвітлення до розчарування та усвідомлення того, що її зв’язок із Богом втрачено».
Отець Колодейчук висловив свою незгоду з такою характеристикою Матері Терези. Він каже, що творці фільму, на жаль, не розуміють, як сама свята інтерпретувала свою духовну темряву, і яке значення цей досвід мав у її житті та покликанні.
«Як свідчать її власні твори, одна з найглибших речей [відомих] про Мати Терезу полягає у тому, що вона ніколи не втрачала віри, навіть серед спустошення й невизначеності. В її особистих листах говориться про “непорушний союз [з Богом]” і навіть під час цієї темряви вона зауважує, що її “розум і серце завжди з Богом”. Вона описує “сумніви”, у яких жила “до кінця свого життя”, як випробування віри — це досвід, добре відомий у католицькій містичній традиції».
Як зауважує кінооглядач Aleteia Девід Айвз, люди, знайомі з католицьким містицизмом, розуміють духовні страждання Матері Терези як частину того, що святий Йоан від Хреста називав «темною ніччю душі» — це час інтенсивної духовної сухості, що переживають багато християн, часто — як етап, необхідний для подальшого духовного зростання. Для багатьох той факт, що «темна ніч» Матері Терези тривала так довго, що вона перебувала у постійній облозі цих почуттів, але героїчно продовжувала виконувати Божу роботу, був ще одним свідченням глибини її віри. Однак інші дійшли зовсім іншого висновку. Для них листи Матері Терези були знаком того, що вона просто незворотно втратила віру. На жаль, зазначає оглядач, схоже, що творці фільму «Мати Тереза і я» належать до другого табору — вони представляють Мати Терезу як своєрідну «світську святу», яка не вірить у Бога, однак продовжує робити богоугодні речі.
Отець Колодейчук розкритикував і сам образ Матері Терези у фільмі. За його словами, ті, хто знав її особисто, ніколи б не впізнав її у цій «розчарованій і розгубленій жінці середнього віку», оскільки сама свята завжди прагнула бути «апостолом радості», жертвуючи Богові своє сердечне «так», а ближнім — усмішку. Священник також висловив своє занепокоєння тим, що «Мати Тереза і я» претендував на те, щоби бути пролайф-фільмом, однак не досяг своєї мети, оскільки глядачам залишилося тільки гадати: чи Кавіта, яка боролася з думкою про аборт, доносила вагітність і зберегла свою дитину? Наприкінці фільму жінка каже, що з нею все буде добре, але що саме це означає, залишається відкритим питанням. Постулатор каже, що Мати Тереза була би абсолютно однозначною у своїй любові до дитини, сказавши: «Якщо ти не хочеш цієї дитини, віддай її мені. Мені вона потрібна».
Фільм «Мати Тереза і я» вже отримав світове визнання — наприклад, він отримав нагороду як найкращий фільм на Міжнародному католицькому кінофестивалі «Mirabile Didictu» у Римі. На початку вересня фільм також показали на спеціальному заході у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку.
Чи буде фільм доступний для перегляду в Україні на стрімінгових платформах або інших сервісах — наразі невідомо.
фінансово.
Щиро дякуємо!
