Літургійні читання на 13 квітня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Субота заупокійна.
Св. священномученика Артемона і тих, що з ним

Апостол
Євр 6, 9-12

9 Улюблені, хоча ми так і гово­римо, але ми впевнені, що з вами спра­ви кращі й що ви тримаєтеся спа­сін­ня. 10 Адже Бог не є несправедливий, щоби забути ваше діло і [працю] любові, яку ви виявили Його Імені, по­служивши і продовжуючи слу­жити святим. 11 Тож бажаємо, щоб кожний з вас аж до кінця виявляв ту саму дбай­ливість для повної певності надії, 12 аби ви не розлінилися, а наслі­ду­вали тих, які вірою і терпінням успадковують обіт­ни­ці.

Євангеліє
Мр 7, 31-37

31 Залишивши околиці Тира й Си­дона, Ісус знову прийшов до Галі­лейського моря, на територію Де­­сятимістя. 32 І привели до Нього глухого й ні­мого, і просили Його, щоби поклав на нього руку. 33 Відвівши його вбік від на­тов­пу, Він вложив свої пальці в його ву­ха і, плюнувши, доторкнувся до йо­го язика, 34 та звернувши погляд до неба, зітхнув і каже йому: Еффата! тобто: Відкрийся! 35 І враз відкрилися його вуха, і розв’язалися пута його язика, і він заговорив виразно. 36 Ісус звелів їм, аби нікому про це не говорили. Та чим більше Він їм забороняв, тим більше вони роз­голошували. 37 І надзвичайно дивувалися, ка­жучи: Він добре все робить: глухим дає слух, а німим — мову.

За упокій:

Апостол
1 Сол 4, 13-17

13 Не хочемо, щоб ви, брати, не зна­ли про померлих, аби не суму­ва­ли, як і інші, котрі не мають надії. 14 Бо коли віримо, що Ісус помер і воскрес, то й померлих в Ісусі Бог при­веде з Ним. 15 Це говоримо вам Словом Гос­под­­нім: що ми, живі, які зали­ши­мося до приходу Господнього, не випередимо померлих. 16 Адже сам Господь з наказом, при голосі архангела і при Божій сур­мі, зійде з неба, — і першими вос­креснуть померлі в Христі. 17 Потім ми, живі, які за­лиши­мося, разом з ними будемо під­хоп­лені на хмари, на зустріч з Гос­подом у повітрі, — і так завжди бу­де­мо з Господом.

Євангеліє
Йо 5, 24-30

24 Знову й знову запевняю вас, що хто слухає Моє слово і вірить у То­го, хто послав Мене, має вічне жит­тя і на суд не приходить, але перейшов він від смерті до життя. 25 Знову й знову запевняю вас, що надходить час, — і він вже є, — ко­­ли мертві почують голос Сина Бо­жого і, почувши, оживуть. 26 Бо як Отець має життя в собі, так дав і Синові мати в собі життя. 27 І дав Йому владу [і] суд чинити, бо він є Сином Людським. 28 Не дивуйтеся цьому, бо надхо­дить час, коли всі, хто в могилах, по­чу­ють Його голос; 29 і вийдуть ті, які робили добро, у воскресіння життя, а ті, які робили зло, — у воскресіння суду. 30 Не можу Я сам від себе роби­ти нічого. Як Я чую, так і суджу, і Мій суд справедливий, бо не шукаю своєї волі, але волі Того, хто Мене послав, — [Отця].