Краще так, ніж …

Порівнювати не можна! Можна вибрати те, що краще

У житті часто ми стоїмо перед вибором: як діяти у складній ситуації, коли бачимо, що хтось живе не так як слід. Ми бажаємо йому допомогти і не як не будь, а по-справжньому. Отож, вартує збагнути, що краще зробити для того, щоб досягти справді очікуваної мрії…

У духовному житті порівняння недоречні! Вони можуть викликати грішні бажання: заздрості, розпачу, зневіри, знеохоти і т.д. Коли ж вживаємо порівняння для розпізнання духів, побудови духовного шляху, то в такому випадку дуже потрібно, порівнюючи, зробити вибір із застосуванням вислову: Краще нехай буде так.

Отож краще читати далі ніж байдуже покинути цю сторінку

Краще …

– Краще заохочувати, ніж примушувати

– Краще очікувати, ніж вимагати все і відразу

– Краще стати другом і авторитетом, ніж ворогом через антипатію і відразу

– Краще бути для іншого тим, ким ти є: другом, батьком, жінкою, коханим, ніж тим, ким ти себе хочеш показати: моралістом, міліціонером, наставником, …

– Краще показати приклад своїм життям, ніж заохочувати словами іншого

– Краще передбачити наперед, ніж критикувати і дорікати потім

– Краще показати, як потрібно робити, ніж вказувати, як не потрібно робити

– Краще любити половину життя, ніж половину життя ворогувати

– Краще шукати те, що зближує, ніж те, що роз’єднує

– Краще довіряти, показуючи свою любов, ніж контролювати, знищуючи довіру

– Краще шукати миру, ніж боротися з тими, хто приносить неспокій

– Краще підтримати у чомусь доброму, що вже є, ніж нагадувати про погане, яке колись було

– Краще дивитися у майбутнє, ніж жити минулим

– Краще усміхнутися першому, ніж чекати коли, будеш другим

– Краще розчаруватися в своїх думках про людину, ніж в самій людині

– Краще зробити зараз те, що можеш, ніж мріяти про те, що можеш зробити завтра

– Краще молитися за себе ще за життя, ніж надіятися, що хтось після твоєї смерті тебе згадає

– Краще ….

Так, Ми можемо виграти справу і бути переможцями, але у той час можемо програти ближнього: чоловіка, жінку, дитину, батьків… і потерпіти жорстоку поразку.

Можливо, тому ми часто не відчуваємо радості у нашій сліпій правоті? Бо щоразу переконуємось у тому, що слід було програти у особистих принципах ніж програти і втратити дорогу нам людину?

Одного разу Учитель покликав іти за собою одного гордого і самовпевненого учня, який мав багато негативних рис… Учитель був терплячим і довго очікував, щоб той учень перейшов ряд випробувань, і щоб одного разу сказав цілком свідомо і цілком щиро: «Учителю, Ти ж знаєш, що я Тебе люблю…»

Пройшли роки і ці слова вірності і любові були засвідчені життям і смертю. Це був апостол Петро, який потім сам свідчив: (2 Петра ,3 17) Краще бо, – коли така вже воля Божа, – страждати, робивши добро, ніж зло творивши. Бо й Христос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за гріхи наші: праведник – за неправедних, умертвлений тілом, але оживлений у дусі…