«І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь», — повчав українців Тарас Шевченко. Це стало ключовим для міжкультурної зустрічі сестер-черниць, що відбулась у Житомирі.
Оскільки ніхто сам не одержує всіх дарів Святого Духа, св. Василій Великий запрошує нас допомагати одні одним різноманітними дарами і цим сприяти нашому зростанню в святості та в нашій спільній місії. Ці слова з «Кенотичної дороги» — Конституцій сестер-василіянок — спонукали с. Хризанту Бурмей, ЧСВВ — настоятельку житомирського монастиря Введення в Храм Пресвятої Богородиці (УГКЦ) організувати місцеву зустріч сестер із різних згромаджень: як східного, так і західного обрядів.
Такий нетиповий день зосередження у вигляді тренінгу на тему міжкультурності відбувся 20 січня 2024 р. у монастирі Братів Менших у Житомирі. У ньому взяли участь 12 богопосвячених жінок. Тренінг провела с. Єремія Стеблина, ЧСВВ, настоятелька монастиря св. Йосифа в Івано-Франківську, членкиня комісії міжкультурності Сестер Чину Святого Василія Великого. Завдання цієї комісії — розвивати міжкультурність серед сестер-василіянок: за допомогою створення мотиваційних відео, написання статей, проведення інтерв’ю та інших засобів. А все це для того, щоб сестри могли більше цінувати різноманітність богопосвяченого життя і намагалися жити єдністю більш активно та свідомо.
«Це для мене велика радість — донести сестрам різних згромаджень і традицій важливість будувати єдність у різноманітті, а також розповісти про проєкти, які реалізовує Комісія міжкультурності в нашому Чині, — поділилася з CREDO с. Єремія. — Адже, щоб міжкультурна спільнотна робота стала реальністю, нам потрібно відкриватися одні на одних, вчитися взаємно, намагатися розуміти і поважати відмінності в інших. Нам потрібне хороше спілкування: пряме й опосередковане».
Упродовж дня сестри мали змогу дізнатися про схожі та відмінні риси соціоцентричного та індивідуальноцентричного суспільств, а також про їхній вплив на міжособистісні стосунки у монаших спільнотах. Черниці відкрили для себе теорію «культурного айсберга»: вміння розуміти не лише те, що в іншій людині видно назовні, а передусім те, що глибоко криється в її нутрі. Позаяк кожна людина — це свого роду айсберг. Горішня його частина представляє етнічну чи національну приналежність, яка проявляється в мові, одязі, гастрономічних уподобаннях тощо. Натомість його прихована частина відображає внутрішній світ особи: її цінності, критерії краси, етикет, важливість часу, ставлення до віку та соціального статусу інших. Існування в соціумі вимагає від нас як відкритості, так і усвідомлення того, що кожна людина — унікальна, навіть якщо її життєвий досвід і поведінка можуть здаватися нам важкими.
Сестри також приглянулися до самого Ісуса, який народився на перехресті різних культур і власним прикладом показав, як виходити назустріч іншим та будувати міжкультурність.
Звісно, серцем цієї зустрічі богопосвячених жінок стала Свята Літургія. Її очолив проректор Інституту богословських наук Непорочної Діви Марії в м. Городку о. Сергій Хитрий. У проповіді священник наголосив на необхідності нестандартних рішень у наших спільнотах та креативного підходу до життя, оскільки саме цього від нас вимагає євангельська радикальність. Ісус був дуже творчим, нестандартним. Він ламав стереотипи, переступав закостенілі формальні звичаї; перебував у товаристві тих, ким нехтувало суспільство. А згадуючи тему міжкультурності, о. Сергій наголосив, що зі словами Доброї Новини перегукуються слова Тараса Шевченка: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».
Спілкування сестер за обіднім столом, а також свідчення, що пролунали на завершення зустрічі, переконують, що тема міжкультурності, відкритості до інших і взаємного діалогу —дуже цінна і потрібна для них. Адже неможливо любити Бога, якого не бачимо, якщо не будемо любити й поважати тих, які живуть поруч із нами (пор. 1 Йн 4,20).