Сьогодні, 23 лютого 2024 р., в катедрі свв. Апостолів Петра і Павла у Кам’янці-Подільському була відслужена пам’ятна Свята Меса в чергову річницю смерті єпископа Яна Ольшанського.
Прокоментував цю подію для CREDO нинішній пастир Поділля, єпископ Леон Дубравський.
— Цього року ми відслужили Службу Божу за нього вже як Слугу Божого, — зокрема, відзначив ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії на самому початку розмови. — Адже минулого року ми вже провели першу сесію його беатифікаційного процесу, відкривши його до 20‑річчя смерті єпископа Яна. Тепер йому прислуговує титул Слуги Божого. Уже молилися новенну, йому присвячену, що затверджена «приватно», тобто для індивідуальної молитви. І сьогодні була Служба в усіх наших намірах, щоб він як Слуга Божий заніс їх до Всевишнього. Ми просимо Бога, щоб наш єпископ якнайшвидше міг бути проголошений блаженним і святим Католицької Церкви. Щоб із цієї землі, де він виріс і де служив, де страждав для Церкви і людей, де він сповідав і причащав, — він заніс усі наші потреби і прохання на Небо, де, як віримо, він уже перебуває.
Єпископ Ян дуже любив молебень Святого Розарію, дуже любив побожність до Пресвятих Таїнств — до Євхаристії. Він ставився із величезною повагою до Ісуса в Євхаристії, в нього було це відчуття sacrum, простору Божої святості, він розумів сакральність. І дуже любив конфесіонал. Єпископ Ян розумів, що служіння конфесіоналу поєднане з Євхаристією: людина, яка хоче прийняти Святе Причастя, спершу приходить посповідатися, очиститися, щоби з чистим сумлінням прийняти Ісуса Христа. Тому єпископ Ян ревно пильнував служіння сповідника і ставився до конфесіоналу з великою любов’ю. Він знав, що це — Милосердя, що тут люди отримують Боже Милосердя, а потім із цим Милосердям ідуть до Святого Причастя. А від Причастя вони набирають сил і йдуть далі життям, несуть це Милосердя, це прощення, яке самі отримали; йдуть у світ і стараються бути добрими християнами, давати добрий приклад, бути свідками віри.
Він це розумів і старався так служити, бо сам був свідком віри. Єпископ Ян був тихий і смиренний серцем Слуга Божий. Від нього можна почерпнути багато науки віри. Говорив він небагато, зате був свідком присутності Ісуса Христа в ньому самому, і, зустрічаючись із людьми, старався це передати іншим. Щоб люди відчули. Так і казали про нього: у присутності єпископа Яна можна було відчути, що це людина Божа, що він несе в собі живого Христа, живе Ним. Важливим, власне, були не слова, а те, що він цим живе, діє у Христі і з Христом.
Наша сьогоднішня Євхаристія — не тільки пам’ять, але подяка Богу за те, що маємо такого заступника в Небесах, Слугу Божого, який був першим єпископом цієї дієцезії після комуністичних переслідувань і відновлення Церкви. Ян Ольшанський став першим єпископом після комуністичних гонінь, він заклав семінарію та Інститут [богословських наук], зробив чимало для дієцезії. Тому, я певен, сьогодні він споглядає з Неба на нас і, як сказав єпископ Радослав, — він до єпископа Яна теж звертається в молитвах і відчуває, що наш Слуга Божий завжди йому допомагає. Я теж прошу і благаю, і мені здається, що єпископ Ян у невидимий спосіб за нас заступається, допомагає і випрошує для нас ті благодаті, що нам потрібні.