Під час 55-ї сесії Ради з прав людини, що відбувається в Женеві, Постійний спостерігач Святого Престолу при ООН висловив тривогу з приводу численних порушень прав людини в світі.
Архієпископ Етторе Балестреро підкреслив, що «у процесах прийняття рішень і багатосторонньої дипломатії людська гідність повинна бути в центрі уваги, й так само повинна бути керівним принципом у розвитку та у використанні штучного інтелекту», повідомляє Vatican News.
У світі досі залишається надто багато порушень прав людини, свободи думки, совісті та релігії, а дискримінація та переслідування віруючих тільки зростають. Таку стурбованість висловив Постійний спостерігач Святого Престолу при ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві, виступаючи на 55‑й сесії Ради з прав людини. Апостольський нунцій підкреслив, що «релігійна свобода порушується майже в третині країн світу», і що, за даними фундації «Допомога Церкві в потребі», від цього страждає близько 4,9 мільярда людей. Причому в деяких західних країнах дискримінація і релігійна цензура здійснюються під гаслами толерантності й інклюзивності, в той час як законодавство, спрямоване на боротьбу з підбурюванням до ненависті, часто використовуване для того, щоб кинути виклик праву на свободу думки, совісті й релігії.
Ватиканський дипломат сподівається, що в ході роботи Ради з прав людини буде виявлено і розглянуто наявні порушення основоположних прав людини, визначено їхні першопричини і вжито активних заходів для припинення цього сумного становища.
Гідність людської особи в основі рішень
Посилаючись на Апостольське напоумлення Папи Франциска «Laudate Deum», представник Святого Престолу наголосив: є потреба «реагувати глобальними механізмами» на актуальні глобальні виклики, впроваджуючи «нову процедуру прийняття й легітимації рішень». Все це — «ставлячи у центрі гідність людської особи», яку Загальна декларація прав людини визнає основою миру, людських прав, справедливості і свободи. Таким чином, додав архієпископ Балестреро, «інституції, що займаються загальним благом і технічними питаннями, могли б подолати нинішній параліч, викликаний ідеологічною поляризацією та зловживаннями з боку окремих держав».
Крім того, обстоювання цінностей, що ґрунтуються на людській гідності, покращило б багатосторонню дипломатію. Але для досягнення цієї мети необхідно відновити «спільне бачення нашої внутрішньої природи, що включає обов’язки та моральні норми, які доступні для пізнання людським розумом і які потрібно поважати».
На думку Постійного спостерігача Святого Престолу, «людська гідність має стати керівним принципом також у розвитку й використанні штучного інтелекту». А «прогрес у цій галузі повинен поважати основні права людини», служити людському потенціалу, а не конкурувати з ним; «сприяти, а не перешкоджати особистим стосункам, братерству, критичному мисленню і здатності до розпізнання».
Ба більше, «повага до людської гідності вимагає відкинути будь-які спроби применшити унікальність людської особи до можливості ідентифікації чи алгоритму або набору даних», — зазначив архієпископ Балестреро, і тому не можна «дозволити високотехнологічним системам самостійно вирішувати долю людських істот».
Загроза ідеологічної колонізації
Ватиканський дипломат вказав на те, що багато сьогоднішніх проблем «походять від браку пошани до людської гідності» й від того, що ми не визнаємо взаємопов’язаності. Ще одна причина — те, що спроби запровадити «нові права» не завжди узгоджені з тим, що є добром для людської особи. Вони «ведуть до “ідеологічної колонізації”, яка загрожує людській гідності, створюючи поділ між культурами, суспільствами і державами, замість того, щоби сприяти єдності й миру».
«В центрі нашої праці знову повинні бути принципи людського братерства і солідарності», — зазначив архієпископ Балестреро.