Святій Месі в день свята Вознесіння Господнього, 9 травня 2024 року, яку Папа Франциск відслужив у базиліці св. Петра, передувало проголошення булли про Ювілей-2025.
Зачитування булли «Spes non confundit» відбулося перед іще зачиненими Святими Дверима ватиканської базиліки. Святіший Отець символічно вручив примірники документа архіпресвітерам Папських базилік Рима, очільникам Дикастеріїв у справах євангелізації, у справах єпископів та Східних Церков, які представляли єпископів світу, а також регентові Префектури Папського Дому монсеньйорові Леонардо Сапієнці як деканові апостольських протонотаріїв. Він і зачитав деякі найважливіші уривки з булли, повідомляє Vatican News.
Слово надії
Складаючи на початку булли побажання, щоб Ювілей став для всіх нагодою «наново оживити надію», Папа Франциск представляє повчання про надію з Послання до римлян, яке позначає поворотний момент у євагелізаційній місії св. Павла. Апостол проповідував у західній частині імперії, а тепер його чекає спільнота вірних у столиці. «Римська Церква не була заснована Павлом, і він відчуває палке бажання якнайшвидше прибути до неї, щоб нести всім Євангеліє Ісуса Христа, померлого і воскреслого, як звіщення надії, що сповнює обітниці, вводить у славу і, заснована на любові, не розчаровує». У світлі повчань Апостола народів Святіший Отець пише, що надія народжується з любові, яка випливає з пробитого на хресті Ісусового серця. Христове життя проявляється в нашому житті через Хрещення, розвивається через послух Божій благодаті та «надихається надією, яку завжди оновлює і робить непохитною діяння Святого Духа». І саме Святий Дух «випромінює у віруючих світло надії».
Наступник святого Петра підкреслює, що святий Павло — реаліст: він знає, що життя складається з радощів і з болю. Але для нього випробування є «характерними умовами для тих, хто звіщає Євангеліє». «Але в таких ситуаціях крізь темряву пробивається світло: ми бачимо, як євангелізацію підтримує сила, що випливає з хреста і воскресіння Христового. А це веде до розвитку чесноти, тісно пов’язаної з надією: терпеливості». Папа зауважує, що ми звикли «хотіти все й одразу» в світі, де поспіх став нормою. І тому вельми корисно, за його словами, «наново відкривати терпеливість», бо вона, теж плід Святого Духа, «підтримує надію живою, зміцнює її як чесноту та стиль життя».
Подорож надії
«З цього поєднання надії і терпеливості стає зрозумілим, що християнське життя — це подорож, яка також потребує сильних моментів, щоб живити і зміцнювати надію, незамінну супутницю, яка дає змогу розгледіти мету: зустріч із Господом Ісусом». Папа перераховує в 5 пункті булли різні ініціативи відпустів, що їх Римські Архієреї надавали за різних нагод, починаючи з проголошення першого Ювілею в 1300‑му році.
Далі Святіший Отець ділиться думками про паломництво як «фундаментальний елемент кожного ювілейного заходу». «Пуститися в дорогу характерно для того, хто шукає сенс життя», — пише він. Наступного року «паломники надії» ступатимуть давніми і новітніми дорогами, щоби «з більшою інтенсивністю пережити ювілейний досвід». «Мандрувати з однієї країни в іншу, немовби кордонів не існувало, іти з одного міста до іншого у спогляданні створіння і творів мистецтва — це все дозволить збагатитися різним досвідом і культурами, щоб нести в собі красу, яка, гармонізована молитвою, спонукає до подяки Богові за чудеса, які Він творить», — зазначає папська булла. Святіший Отець закликає, щоб ювілейні храми вздовж маршрутів та в Римі ставали «оазами духовності», де можна «напитися з джерел надії» — насамперед, приступаючи до сповіді, «незамінної відправної точки реального шляху навернення».
«З особливим запрошенням до цього паломництва я хотів би звернутися до вірних Східних Церков, особливо до тих, які вже перебувають у повному сопричасті з Наступником святого Петра. Вони, що багато вистраждали, часто аж до смерті, за свою вірність Христові й Церкві, мають почуватися особливо бажаними в Римі, який є Матір’ю також і для них та зберігає чимало пам’яток про їхню присутність». Так пише Єпископ Рима, скеровуючи запрошення до них та їхніх православних братів і сестер, чимало з яких у наш час «вже переживають паломництво Хресної дороги», змушені залишати свою батьківщину в пошуках безпеки та стабільності.
Часові межі Святого Року
Святий рік-2025 вливається у шерег подій благодаті, якими були черговий Ювілей 2000 року та позачерговий Ювілей Милосердя 2016 року. Тепер настав час наступного Святого року, який, своєю чергою, спрямує нас до ще однієї фундаментальної річниці: відзначення двотисячоліття відкуплення у 2033 році.
«Спираючись на таку давню традицію та бувши впевненим, що цей Ювілейний рік стане для всієї Церкви насиченим досвідом благодаті та надії, я постановляю, що Святі Двері базиліки св. Петра у Ватикані будуть відчинені 24 грудня цього, 2024 року, розпочинаючи таким чином Звичайний ювілей. У неділю 29 грудня 2024 р. я відчиню Святі Двері моєї катедри, св. Йоана на Латерані, яка 9 листопада цього року відзначатиме 1700‑ту річницю свого освячення. Далі, 1 січня 2025 року, в урочистість Пресвятої Богородиці, буде відкрито Святі Двері Папської базиліки Пресвятої Марії (Santa Maria Maggiore). Врешті, в неділю 5 січня, буде відкрите Святі Двері Папської базиліки св. Павла за мурами». Булла зазначає, що в трьох останніх базиліках Святі Двері будуть зачинені 28 грудня 2025 року.
Святіший Отець постановив також, що в неділю 29 грудня 2024 року єпископи-ординарії мають відслужити Євхаристію як відкриття Ювілейного року в катедральних храмах, а в конкатедральних це можуть зробити їхні спеціально призначені делегати. Паломництво, здійснене від визначеного храму до катедри, буде «знаком подорожі надії, яка, просвічена Божим словом, об’єднує вірних». У помісних Церквах Святий Рік завершиться у неділю, 28 грудня 2025 року; натомість Звичайний ювілей завершиться закриттям Святих Дверей базиліки св. Петра, що відбудеться 6 січня 2026 року.
«Нехай же світло християнської надії досягне кожної людини як послання Божої любові, звернене до всіх! І нехай Церква буде вірним свідком цього звіщення в кожному куточку світу!» — складає побажання Папа Франциск.