У неділю, 2 червня 2024 р., під час Божественної Літургії в соборі св. Софії (УГКЦ) в Римі відбулось уділення ієрейських свячень випускникам Київської Трьохсвятительської духовної семінарії — дияконам Андрію Хомену та Миколі Шевціву.
Преосвященний владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської архієпархії УГКЦ, очолив Архієрейську Божественну Літургію. Йому співслужили о. Луїс Касіян ЧСВВ, ректор Папської української колегії св. Йосафата, о. Любомир Костюк, парох катедрального храму святих мучеників Сергія і Вакха, та о. Дмитро Кияшко.
У проповіді владика Йосиф роздумував над шляхом вибору життєвого покликання, до розпізнання якого нас провадить Святий Дух.
«Щоб вибрати ту єдину дорогу, яка поведе нас до особистого і суспільного щастя, мусимо потрудитися. Перш ніж розвивати харизму, ми багато часу витрачаємо, щоби здобути фах, який не завжди показує наш точний напрям. Не диплом визначає наш напрямок служіння, а душевний порив. Святий Дух діє в нас, провадить, надихає, відкриває незмірні глибини, які провадять нас до щастя. Андрей Шептицький у зверненні до священників мовив: ‘Легше життя своє покласти в пориві віри, геройства, відданості Богові, аніж щоденно служити Богу і людям, переносити тяготу дня, бути тим, кому не довіряють, над ким насміхаються, кого підозрюють, і все це зносити і служити — людині як Богові, а Богові як людям’. Якщо справді слово про Бога, якого відкрив нам Святий Дух, торкається краю нашої ризи — чи ми Його, — тоді наш світ перевертається. Наше прагнення до Христа стає таким потужним, що все інше вже не має значення. Бо, на відміну від професійної, формація учнів Ісуса може статися за одну хвилю. Церква завжди молода, бо Святий Дух відновлює її у нашому з вами серці, і ми її представляємо», — пояснив проповідник.
Звертаючись до дияконів, владика наголосив на особливості місії душпастиря, який відгукується на Божий поклик і каже Йому своє «так»:
«Іти за Богом не завжди легко; треба йти проти течії і мати сміливість визнати, що ти людина і християнин. Сьогодні дія Святого Духа утверджує Миколу та Андрія у покликанні: вони не спокусилися на семінарії західного регіону, розуміючи, що служіння у центральній Україні має свої непрості виклики. Те, що диякони будуть рукоположені як священники Київської архиєпархії, надихає мене і дає силу до праці. Тому що не перевелися люди, які йдуть за Господом, і знають, якою дорогою прямувати. Бог, укритий в Пресвятій Євхаристії, дає нагоду бути міцними в осягненні дороги до Неба, і саме священники покликані нести животворчий хліб людям не тільки у гарних храмах, але в лікарнях, окопах, на дорогах: там, куди покличе Бог».
Після Херувимської пісні, за Чином поставлення ієреїв, владика Йосиф рукоположив у пресвітерський сан дияконів Андрія та Миколу. Новоієреї зачитали визнання віри; єпископ прочитав молитви ієрейських свячень. Відтак нововисвячені прийняли священницькі ризи та отримали служебники й чаші. Далі вони стали до престолу і поруч з усіма душпастирями співслужили Божественну Літургію.
Настановляючи нових Божих служителів, владика Йосиф побажав їм сповнювати своє покликання, готуючись до тяжкої праці:
«Щиро тішуся, що ви мали відвагу приклонити свої голови під святительську руку. На вашому священницькому шляху буде радість, будуть приміційні богослужіння; але Бог не забариться з хрестами і прийдуть дні, які будуть тягарем лягати на ваші плечі. Священник іноді є ‘ганчіркою’, якою Бог витирає брудне вікно світу. Якщо ви не готові — щастя не отримаєте, бо воно не у гарних ризах, поклонах ваших вірних чи в заробітку. Готуйтеся до тяжкої праці, не чекаючи на лаври і осанну. Якщо будете сповнювати своє покликання, будете щасливі», — запевнив єпископ.
Всі помолилися за мир в Україні духовним гімном «Боже великий, єдиний» та, згідно з традицією, кожен мирянин міг отримати благословення з рук нововисвячених ієреїв.
Пресслужба Товариства Святої Софії
фінансово.
Щиро дякуємо!
