Молода жінка була одержима численними демонами. Я помітив, що коли їй вдавалося зробити щось, що їй подобалося, або принаймні відчути якесь щастя, демони негайно атакували її. Здавалося, вони мали намір зробити її нещасною. Без сумніву, на це є багато причин…
В одержимої людини відбувається злиття свідомості демонів з її власною. Як би дивно це не звучало, я підозрюю, що самі демони не хочуть відчувати людського щастя. На початку ангели отримали повне знання про те, що станеться, якщо вони відкинуть Бога, — і вони все одно Його відкинули. Вони обрали страждання і темряву, а не Божественну радість і світло. Відчуття щастя окремої людини, швидше за все, огидне демонам, бо воно нагадує їм про те, що вони втратили.
Одна з головних цілей демонів у випадку одержимості — довести людину до безнадії та відчаю. Вони намагаються затягнути людину у своє пекельне існування і, зрештою, у саме пекло. Насолода Божим творінням у здоровий і святий спосіб і благодатна радість спілкування з друзями зриває демонічні плани сіяти страждання і біль.
Ще одній людині, що страждає від демонічних атак, я дав таке щоденне завдання: «Я хочу, щоб ти щодня робила щось радісне. Це не обов’язково має бути щось велике — просто те, що тобі подобається. Порадуй себе прогулянкою на свіжому повітрі; зателефонуй другові; почитай хорошу книжку; з’їж те, що тобі подобається (тільки знай міру), або вигадай ще щось». З усіх завдань, які я даю їй виконувати у перервах між сеансами екзорцизму, це те, з чим вона має найбільше труднощів. Це справді дуже важко — але й дуже важливо.
Страждання не є добром ipso facto (силою самого факту). Страждання добре лише тоді, коли воно узгоджується з Божою волею, і таким чином сприяє зростанню та святості людини. Страждання 24/7 — це не воно. Ознака справжньої святості — це постійне відчуття радості. Як казала свята Тереза Авільська: «Від похмурих святих визволи нас, Господи!»
Монс. Стівен Россетті, екзорцист