Проповідь о. Миколи Мишовського на п’ятницю ХХVIІ звичайного тижня, рік ІІ (РКЦ).
«Того часу, як Ісус виганяв біса, деякі з натовпу сказали: “Вельзевулом, князем бісівським, Він бісів виганяє”. А інші, випробовуючи, шукали від Нього знамення з неба. Знаючи їхні думки, Він сказав їм: “Кожне царство, яке саме в собі розділилося, запустіє, і дім на дім впаде. Коли ж сатана сам у собі розділився, то як встоїть його царство? Ви ж кажете, нібито Я Вельзевулом виганяю бісів. Коли Я Вельзевулом виганяю бісів, то ким сини ваші виганяють? Тому вони будуть вам суддями. Коли ж Я перстом Божим виганяю бісів, то Боже Царство вже прийшло до вас. Коли сильний, озброївшись, стереже свій двір, — його майно в безпеці. Коли ж хто дужчий від нього нападе й переможе його, то забере всю його зброю, на яку покладався, і розділить свою здобич. Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає. Коли нечистий дух виходить з людини, то блукає безводними місцями, шукаючи спокою, і, не знаходячи, каже: “Повернуся до свого дому, звідки я вийшов”. І, прибувши, знаходить його заметеним і прибраним. Тоді йде, бере сім інших духів, гірших за себе, і, ввійшовши, живуть там. І стає останнє тій людині гіршим від попереднього”».
Літургійні читання — тут.
фінансово.
Щиро дякуємо!
