Боже, твій розсуд дай цареві,
синові царя твою справедливість.
Хай судить твій народ по праву,
бідних твоїх — по правді.
(Псалом 72, 1-2)
Це один із так званих Месіанських псалмів… Чи настануть для світу месіанські часи? — Ні, бо Месія вже прийшов. А царство Його, як Він сам сказав, не з цього світу.
Так — бо колись Христос прийде вдруге. Це буде кінець світу — того світу, який ми досі знали. Поки що, однак, час справедливості й права — радше тяжкодосяжний ідеал. А принаймні не щось таке, що може надовго запанувати на цій землі…
Ми бачимо це в наші часи, чи не так? Прекрасні ідеали швидко спотворюються. Справедливість має бути тільки по нашій стороні, право — таке, як ми його розуміємо… Залишається молитися, щоби наш світ був якомога більшою мірою Божим царством.
Я б хотів, Боже, щоб у моїй країні дотримувалися справедливості й законності. Я б хотів, Боже, щоб подібно було і в інших країнах. І в стосунках між державами також. Я б хотів — але нічого в цьому напрямку зробити не можу. Можу Тебе просити, але… Я просив, Ти не вислухав. Я погано молився? Може. Але намір… Він же, певно, був добрий, правда? А може, якраз і неналежний, бо я хотів, щоби зберігалося наявне стабільне, оцей status quo, — а Ти, може, хочеш, щоб було інакше, а всі ці потрясіння мають зробити так, що світ буде кращим?
Я не знаю, Боже. Я себе вважаю мудрим, але для цих справ то я таки надто дурний. Я не бачу так далеко, так широко, так глибоко, як Ти. Отож тільки з надією на те, що Ти над усім чуваєш, прошу: нехай прийде царство Твоє; нехай цей світ буде якнайбільш подібний до того, що буде в Небі…