Коли хтось нас ображає, або коли ми бачимо, що хтось робить щось не так, у нас виникає спокуса розгніватися. Ця спокуса стає ще більшою у соцмережах, де нас зі співрозмовниками розділяє завіса Інтернету.
Все, що нам потрібно зробити, це написати комусь неприємний коментар і відкласти телефон або вимкнути комп’ютер.
Але коли ми намагаємося напоумити когось у такому стані, це майже ніколи не працює. Це може натомість завдати більшої шкоди, ніж ми собі уявляємо, навіть коли наші аргументи обґрунтовані, а те, що ми говоримо, є правдою.
Святий Франциск Сальський розмірковує над цією духовною темою у своєму «Вступі до побожного життя»:
«Гнівне напоумлення, хоч би як воно було пом’якшене розумом, ніколи не має такого ефекту, як зроблене без гніву».
Щоб пояснити цю думку, він наводить такий приклад:
«Коли монарх відвідує країну мирно, люди радіють і вітають його; але якщо королю доводиться провести через цю землю свою армію, навіть заради суспільного добробуту, його візит, безсумнівно, буде небажаним і шкідливим, бо якою б суворою не була військова дисципліна, людям завжди буде завдано лиха».
Святий Франциск Сальський радить напоумлювати когось у спокійному дусі, а не у гніві:
«Так само, коли розум бере гору і докоряє, напоумлює чи карає у спокійному дусі, хоча й суворо, кожен із цим погодиться; але якщо розуму перешкоджають гнів і роздратування, страх переважатиме над любов’ю, а сам розум буде зневажений і чинитиме опір».
Ніхто з нас не ідеальний, і, ймовірно, час від часу ми будемо припускатися помилок. Однак мета полягає в тому, щоб зберігати спокій і бути зібраними, незалежно від того, говоримо ми з кимось особисто, чи анонімно в Інтернеті.
Якщо ми справді хочемо когось залучити на свій бік, нам потрібно пояснити свою думку спокійно і виважено. Опоненти можуть все одно не повністю на неї пристати, але так на це буде більше шансів, а натомість ми уникнемо розриву стосунків.
фінансово.
Щиро дякуємо!
