Світ

Мир і надія необхідні для життя, як повітря. Паллотинський центр «Майбутнє для України»

25 Лютого 2025, 15:25 111

«Для нас це не просто гасло, а заклик до дії, конкретна місія. Наш центр вирізняється тим, що це не просто притулок ані готель; це місце активної та цілісної допомоги».

Про це в інтерв’ю для Vatican News сказав о.Кшиштоф Марцинський SAC, директор із комунікацій та медіа Паллотинського центру «Майбутнє для України» в Олтажеві поблизу Варшави.

 

Кожна хвилина змістовного життя — цеглинка у відбудові

Отець Кшиштоф зазначив, що назва центру «Майбутнє для України» зродилася з перших, спонтанних реакцій серця на звістку про початок відкритої війни у 2022 році. Тоді суспільство мобілізувалося і проявило себе якнайкраще. Люди спонтанно надавали допомогу і мали велике співчуття до українського народу. «Ми хотіли, щоб наша назва відображала цю ідею — спонтанна допомога від серця; що майбутнє починається сьогодні і що ми можемо допомогти біженцям будувати нове життя», — каже о.Марцинський.

 

 

Фото: wsdsac

 

У своїй роботі люди, залучені в діяльність Центру, зосереджуються на тому, щоб матері з дітьми не лише знайшли тимчасовий притулок, а й відновили своє життя — професійне, економічне, освітнє, ментальне, духовне.

«Нашим підопічним ми насамперед допомагаємо жити, — каже о.Кшиштоф. —Підтримуємо їх у пошуку роботи, інтеграції в місцеву громаду, вивченні мови та створенні відчуття стабільності. Ми намагаємося показати, що їхнє перебування тут — це не перерва в житті, а продовження життя. Так, багато з них втратили свої домівки та близьких; але вони самі вижили — а це означає, що вони можуть будувати нове майбутнє для себе та для України».

 

 

Facebook / Pallotyńskie Centrum „Przyszłość dla Ukrainy”

 

Біженці як знак часу

На запитання, звідки взялась сама ідея, о.Кшиштоф Марцинський SAC вказує насамперед на засновника свого згромадження — св.Вікентія Паллотті. Цей святий був здатний братися за ініціативи, які відповідали «потребам моменту» або ситуації в Церкві. «І тому, йдучи слідами нашого засновника, ми ‘прикладаємо стетоскоп’ до нашого оточення і намагаємося почути, що потрібно світові в цю мить. А насамперед — чого Бог очікує від нас, паллоттинів».

Біженці, які прибули з України, зокрема матері з дітьми, для працівників Центру «не статистика, а реальні люди, які благають про допомогу. І для нас це був знак часу, сигнал про потреби».

 

 

Фото: wsdsac

 

Хвиля добра викликає широкі кола

Говорячи про допомогу Центру, співрозмовник Радіо Ватикану зазначив, що на початку в Олтажеві було 92 особи: діти з матерями. Сьогодні, через три роки, мешканці вже змінилися не раз: хтось повернувся в Україну, хтось знайшов роботу, житло й розпочав нове життя у Польщі. «Але те, що тут склалося і триває, — це більше, ніж просто притулок. Тут зродилася справжня хвиля добра. Вона торкнулася сердець і умів багатьох людей. Це насамперед мами з дітьми з України, а також усі ті, хто допомагав нам створювати це місце», — підкреслює о.Кшиштоф.

 

 

Facebook / Pallotyńskie Centrum „Przyszłość dla Ukrainy”

 

Щоб війна закінчилась насправді

У понеділок 23 лютого ми відзначили третю річницю повномасштабної агресії росії проти України. Отець Марцинський поділився роздумами про те, чого сьогодні найбільше потребують жителі Паллотинського центру.

«Українці потребують того ж, що й усі ми; але під час війни ці цінності набувають ще більшого значення. Це: безпека, здоров’я своє та близьких, дах над головою, тепла їжа. Однак сьогодні, дивлячись на те, що відбувається в геополітиці, — я вважаю, що їм найбільше потрібна надія: надія на кінець цієї війни. Їм потрібні мир і надія, як повітря», — зазначив священник і додав: «Нам усім у Європі та в усьому світі вона потрібна сьогодні».

Українські сім’ї живуть з образом війни в серцях і думках, із похоронами, втратою близьких, незагойними ранами — тілесними і душевними. «Їм потрібна впевненість, що це справді закінчиться».

Отець Кшиштоф Марцинський зазначив, що українські сім’ї потребують миру в серцях, власних безпечних домівок — тих, які звуться Батьківщиною, а також тих, які вони створюють наново в різних місцях. «І в цих домівках вони потребують тепла любові, стосунків із тими, хто залишився, і пам’яті про тих, хто віддав життя за цей дім», — підсумував представник Паллотинського центру «Майбутнє для України».

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook
Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: