Величезні військові витрати, які часто виходять далеко за межі необхідного для забезпечення законної оборони, «розпалюють зачароване коло виснажливої гонки озброєнь, яка відтягує життєво важливі ресурси від викорінення бідності, правосуддя, освіти та охорони здоров’я».
Про це у середу заявив архієпископ Пол Річард Ґаллагер, очільник Відділу Державного секретаріату Святого Престолу у справах стосунків із державами, виступаючи на Конференції з роззброєння під егідою ООН, яка проходить у Женеві 24-28 лютого, пише Vatican News.
«Сьогодні ми переживаємо переломний етап, — сказав він, передавши учасникам сердечні вітання від імені Папи Франциска. — Разом, як сім’я націй, ми можемо вжити справедливих і сміливих заходів для загального, збалансованого і повного роззброєння під ефективним міжнародним контролем».
Архієпископ попередив, що альтернативою є «продовження конфліктів, насильства, зростання нерівності і погіршення стану довкілля, від чого в кінцевому підсумку не виграє ніхто, крім збройового лобі». Він зауважив, що Конференція з роззброєння «стала заручницею безвихідної ситуації», яка триває з року в рік «без ухвалення належного мандату на переговори». Глава ватиканської дипломатії нагадав, що мета існування цього органу полягає в обговоренні багатосторонніх інструментів роззброєння та досягненні конкретних результатів. Тому необхідно пам’ятати, що всі народи світу життєво зацікавлені в успіху переговорів про роззброєння.
«Отже, — наголосив архієпископ, — усі держави мають обов’язок — а також і право — робити свої внески і брати участь у таких переговорах».
«Масове й конкурентне накопичення зброї, як виглядає, суперечить положенням Статуту ООН, у якому держави вирішують вживати ефективних колективних заходів для запобігання загрозам миру та їх усунення», — сказав він.
Ґаллагер також нагадав нещодавній заклик Папи Франциска «зменшити військові витрати на зброю» і «використовувати принаймні фіксований відсоток грошей, призначених на озброєння, для створення глобального фонду з викорінення голоду і сприяння освітній діяльності у бідніших країнах, спрямованій на сприяння сталому розвитку та боротьбу зі зміною клімату».
«Необхідно подолати логіку конфронтації та прийняти натомість логіку зустрічі, — сказав він. — Тому Святий Престол заохочує Конференцію до оновленого відчуття нагальності і зобов’язання досягти конкретних і довготривалих домовленостей заради загального блага, доки не стане надто пізно».
Архієпископ Ґаллагер підкреслив, що Святий Престол і надалі «глибоко стурбований» екзистенційною загрозою, яку становить ядерна зброя та її поширення.
«Мир і міжнародна стабільність несумісні зі спробами спиратися на страх взаємного знищення або загрозу повного знищення», — зауважив він.
Глава ватиканської дипломатії висловив занепокоєння «безперервним розширенням і модернізацією ядерних арсеналів, що супроводжується ескалацією риторики та погроз щодо їхнього розміщення». Він наполягає, що засоби сприяння миру та стабільності сьогодні не повинні належати до тих, які відновлюватимуть чи підживлюватимуть небезпечну ядерну гонитву.
«Ба більше, державам, які володіють ядерною зброєю, необхідно терміново розпочати серйозні переговори щодо скорочення та зрештою ліквідації своїх запасів відповідно до їхніх зобов’язань згідно зі статтею VI Договору про нерозповсюдження ядерної зброї», — підкреслив він.
Архієпископ Ґаллагер також говорив про небезпеку збройного використання штучного інтелекту (ШІ), зазначивши, що «здатність проводити військові операції за допомогою систем дистанційного керування призвела до зниження сприйняття завданих ними руйнувань і тягаря відповідальності, наслідком чого є ще більш холодне та відсторонене ставлення до величезної трагедії війни».
Ієрарх нагадав учасникам, що летальні автономні системи зброї (LAWS), здатні ідентифікувати та вражати цілі без прямого втручання і контролю людини, «є причиною серйозного етичного занепокоєння», оскільки їм бракує «унікальної людської здатності до морального судження та ухвалення етичних рішень».