Президент України Віктор Ющенко разом із родиною взяв участь у Всеукраїнській прощі до Зарваниці, яка відбулась 19 липня 2009 р. Вперше в історії України глава держави молився біля Зарваницької Божої Матері. Сам Віктор Ющенко побував у Зарваниці вже втретє.
Президент долучився до Хресного ходу до місця проведення урочистої архієрейської літургії. Її провів Глава Української Греко-католицької Церкви Любомир Гузар.
У своєму вітальному слові до прочан В. Ющенко наголосив на великому духовному і історичному значенні Зарваниці, яка творить особливий зв’язок України з її покровителькою – Божою Матір’ю. «Для нас Зарваниця – джерело і ріка. Як джерело вона проходить крізь товщ землі і часу, беручи своє начало з Київської Русі. І, як ріка, творить велике українське море любові до Божої матері, єднаючись з усіма головними місцями прощ в Україні, які є Богородичними», – сказав Президент.
У своєму виступі Віктор Ющенко з особливою шаною сказав про великий подвиг Української Греко-Католицької церкви, яка, за його словами, «у найчорніші часи стала опорою нації і береже цю місію досі». Він звернув увагу, що цього року буде відзначатися 20-та річниця виходу Української Греко-Католицької Церкви з підпілля «як одного із актів-предтеч визволення всієї України». «І держава зобов’язана сказати і, безумовно, скаже правдиву оцінку репресій, яких зазнала УГКЦ разом з іншими українськими Церквами», – додав Президент.
Він також висловив слова глибокої поваги і вдячності Главі УГКЦ кардиналові Любомиру Гузару, «який з великою вірою і мудрістю дбає про духовне здоров’я нашого народу і продовжує традиції Митрополита Андрея і Патріарха Йосипа Сліпого».
Президент привітав усіх прочан, які прийшли сьогодні до Зарваниці. «Дякую цій землі і всій Західній Україні за те, що береже наш національний і соборний дух», – сказав Ющенко.
Відпустовий центр у селі Зарваниці в Тернопільській області є найбільшим паломницьким центром УГКЦ, який щороку відвідують сотні тисяч вірних.
За переказами, зарваницьку землю освятила сама Мати Божа, яка вказала ченцеві місце, де зараз розміщена одна з найзначніших святинь української землі.
Після руйнування у 1240 році Києва один із київських ченців дивом урятувався від ворога і опинився на галицькому Поділлі в лісах над рікою Стрипою. Довгі мандри та голод так знесилили його, що, умиротворений надією на допомогу Богоматері, чернець заснув.
У сні відкрилась перед ним райська місцина: оповита чарівним серпанком долина, гаптована різнобарвними квітами і освітлена дивним сяйвом. Пробудившись, чернець побачив у росяній траві джерело чистої води, а над ним спалахнула небесним промінням ікона Пресвятої Діви Марії з малим Ісусом на руках.
Чернець пригадав сон і склав поклін Пречистій. Це місце, де його “зарвав” сон, він назвав Зарваницею. Згодом він збудував біля кринички каплицю і примостив у ній ікону Богоматері.
Сюди, почувши про диво, почали приходити люди і поселятися. З роками у затишному видолинку виросли церква і монастир, селянські обійстя. Так почалася Зарваниця.
Чудотворна ікона Зарваницької Матері Божої — одна з найдавніших в Україні. Вона дійшла до наших днів із ХІІ століття.
За часів більшовицьких гонінь на Греко-Католицьку Церкву ікону ховали у себе місцеві жителі. З 1988 року вона знову перебуває на своєму звичайному місці, у парафіяльному храмі Святої Трійці.
Цього ж дня відбулась проща у римо-католицькому Санктуарії Бердичівської Богородиці, яка зібрала паломників з усієї України та з-за кордону.
За матеріалами: ZIK, Радіо Свобода
фінансово.
Щиро дякуємо!
