Сьогодні віруючі люди мають більше дітей від тих, хто не вірить в Бога. Ще 150 років тому про такий контраст навіть мови не могло бути. В історії людства це досить нове явище. Якими можуть бути наслідки цього явища? Беручи до уваги те, що існує генетична схильність до побожності, в майбутньому світ чекає швидке поширення релігійності – передбачає Роберт Ровторн, колишній професор економіки з Кінгс Коледж при Кембриджському Університеті.
Ортодоксійні носії
Свої прогнози вчений опирає на математичній моделі, яка допомогла йому зобразити темп зростання цієї тенденції. Висновки його роботи були опубліковані в «Proceedings of the Royal Society B».
Проф. Ровторн навіть не взявся б до своїх досліджень, якби не той факт, що він визнає теорію, згідно з якою ми, люди, маємо ген релігійності або, як його іноді називають, – божественний ген. Існування цього гена кілька років тому було доведене доктором Діном Хамером, генетиком з американського «National Cancer Institute». Він відкрив, що схильностям до містичних переконань сприяє фрагмент ДНК, який має назву VMAT2. Цей ген відіграє ключову роль в регулюванні рівня нейротрансмітерів в головному мозку, тобто серотоніну, дофаміну і норадреналіну. В дослідженні за участі понад тисячі осіб Хамерові вдалося довести, що присутність VMAT2 йде у парі з вірою в існування Творця.
«Якщо закласти, що «носіями» цього гену є члени ортодоксійних релігійних груп, то можна зробити висновок, що з кожним поколінням цей ген стає все більш поширеним у суспільстві» – переконує проф. Роберт Ровторн. Це підтверджують дані зібрані в рамках Всесвітнього Дослідження Вартостей. У 1981-2004 роках це дослідження охопило 82 національності. Виявилося, що існує зв’язок між участю в релігійних обрядах і кількістю потомства. Люди,які взагалі не приймають в них участі мають в середньому 1, 67 дітей. Ті, які ходять на Літургію в середньому один раз на місяць, мають двійко дітей. Натомість участь у спільній молитві частіше ніж раз на тиждень пов’язана з посіданням 2, 5 дітей. Іншими словами, чим люди побожніші, тим ймовірніше вони створять численну родину.
Подружжя як підстава
Це особливо добре видно на прикладі тих суспільств, де існує ригористичне ставлення до віри. Серед вкрай ортодоксійних євреїв жінка в середньому народжує шестеро дітей. При такому високому рівні плідності релігійна група, яка становить всього 0,5 відсотків населення на протязі десяти поколінь може становити навіть половину суспільства – вирахував вчений з Кембриджського Університету. Схожа експансія може стосуватися амішів (християнської протестантської спільноти, яка відома тим, що не визнає сучасної техніки). У 1991-2010 роках кількість її членів в США зросла удвічі (з 123 до 249 тис.). Якщо ця тенденція утримається, то в 2150 році ця спільнота налічуватиме 44 млн.
Проф. Ровторн добре розуміє, що багато чинників можуть стати на перешкоді реалізації його прогнозу. Хоча б явище мішаних шлюбів з особами з-поза релігійної спільноти. Але навіть це, на думку дослідника, матиме свої позитивні сторони. Таким чином ген релігійності має шанс поширитися серед решти суспільства. Це явище вже відбувається серед мусульман в Європі.
А що, якщо теорія на тему VMAT2 виявиться неправдивою? Чи ми не вчимося прив’язаності до віри радше шляхом виховання? – Виховання в релігійному середовищі має на факт побожності радше невеликий вплив – вважає Дін Хамер, про це також свідчать дослідження, які він проводив за участі близнят.
Ізабелла Фільц Редлінська, rp.pl