Учасники Конференції єпископів Північної Африки, які засідали на цьому тижні в Алжирі, визнали, що «події, які приголомшили Туніс і Єгипет, свідчать про прагнення народів цих країн до свободи та захисту власної гідності».
У спільній заяві єпископів було підкреслено, що на вулицю вийшли здебільшого молоді люди, які хочуть, щоб до них ставилися як до відповідальних громадян. Апостольський нунцій в Єгипті спеціально обмовився, що хвилювання в цій країні не носять релігійного характеру, а мають соціальне підґрунтя: «хліба і роботи» вимагають в рівній мірі і мусульмани, і християни. Насправді ж не можна заперечувати, що багато християн Магріба з тривогою дивляться в майбутнє і готуються до гіршого варіанту розвитку подій.
Що стосується оцінки деталей того, що відбувається, то тут думки учасників засідання розійшлися. Так, наприклад, католицький єпископ коптської обряду з міста Луксор Юханнес Закарія прямо висловився на підтримку демонстрантів на площі Тахрір. «Після 30 років мовчання молодь нарешті прокинулася і голосно заявляє про свої права, – сказав він, – а люди з оточення президента Мубарака, роками черпають матеріальні вигоди зі свого становища, посилають проти протестуючої молоді збройні банди». Католицький єпископ висловив надію на побудову в Єгипті демократичного суспільства, хоча й зазначив, що зміни повинні носити поступовий характер і перехід від тридцятирічного авторитарного правління до демократії займе тривалий час. На переконання ієрарха, в «новому Єгипті» християни повинні жити в мирі з мусульманами і мати рівні з ними права.
Але чи це можливо? В даний час християни найбільше побоюються приходу до влади радикальної організації «Брати-мусульмани», які замість досить терпимого по відношенню до не-мусульманам нинішнього світського законодавства введуть шаріат, і Єгипет тоді уподібниться Ірану.
Відображенням цих побоювань став виступ католицького єпископа коптського обряду з міста Гізи Антоніоса Міни, що закликав до припинення демонстрацій. Він нагадав, що Хосні Мубарак «зробив для Єгипту багато хорошого», і зараз йому потрібно «надати можливість відповісти на протести». До громадського спокою закликав і англіканський єпископ Мунір Ханна Агіс, схваливши також персональні зміни в уряді, вироблені єгипетським президентом. Президента підтримали і християни-копти. Ймовірно, ця їхня позиція відображає не стільки їх політичні переконання, скільки страх перед невідомим майбутнім: ніхто сьогодні не може знати, яку позицію по відношенню до релігійних меншин займуть завтрашні переможці.
Тим часом, хвиля протестів загрожує перекинутися на інші арабські країни. Так в Ємені було організовано «День гніву», хоча президент Алі Абдулла Салех, що керує країною ось вже 31 рік, поспішив заявити, що на новий термін він балотуватися не буде. Почалися виступи протесту в Сирії, на черзі – Алжир, Бахрейн, Лівія … Король Йорданії вирішив випередити події і першим виступив з обіцянками реформ. Багато оглядачів вже почали говорити про арабську «зиму народів» – за аналогією з укоріненим в історіографії терміном «весна народів», яким позначається ланцюгова реакція революцій в різних європейських країнах навесні 1848 р. На те, що відбувається зі страхом дивляться влади ще двох арабських країн з авторитарними режимами : Марокко та Саудівської Аравії.
За матеріалами: Sibcatholic.ru
фінансово.
Щиро дякуємо!
