Підліток — ось головний герой сучасної масової культури. Книги з найбільшим тиражем — для підлітків та про підлітків (“Гаррі Потер”, “Сутінки”). Найкасовіші фільми — та ж тенденція. Поп-культура з її “фабрикою зірок” орієнтована на підлітків. Мода — так само. Ідеал краси — несформований підліток непевної статі. Жінки намагаються зберегти не те що молодість, а саме підлітковість. І дивлячись як скаче 50-річна Мадонна, буває іноді смішно а іноді страшно. Так само чоловіки. Шорти і майки, “Південий парк” та соціальні мережі – це портрет тих кому далеко за 30.
І хвилює суспільство те ж що хвилює підлітка.
Підліток пристрасно бажає бути не схожим на інших, але таким як всі. Підліток захоплюється містикою та окультизмом. Підліток зациклений на сексі. Підліток хапає все поверхово. Він не робить аналізу, і думає що все знає, читаючи регулярно Вікіпедію. Він бунтує проти авторитетів, школи, батьків. Вирішальнім для нього є думка його групи, друзів, банди, “зірка” якою він захоплюється. Підліток ще живе вдома, але вже лазив на горище, у підвал і тихцем курив у лісі. Він захоплений своєю сміливістю, але з іншого боку боїться щоб про його пригоди не дізналась мама. Підліток не вірить в смерть.
Так само сучасна масова культура відкидає авторитети (державні інститути, церкву та ін.), зациклена на сексі, містиці та окультизмі. Цінує різносторонні але не глибокі знання. Любить збиватися в групи за інтересами. Любить бунтувати за щось чи просто так. І думка “зірки ”, яка часто-густо не має навіть середньої освіти, стає вирішальною при формуванні поглядів.
Фото: blog.meta.ua
Масова культура ніколи не виникає на пустому місті. Її представники як би “ловлять ” головні цінності епохи, головні цінності цивілізації. Але чому саме зараз ці цінності виявились цінностями підлітка? Може хтось колись і проведе масштабне культурологічне дослідження, моя ж версія така:
Я думаю це відбувається тому, що наша сучасна цивілізація ще дуже молода. Ера постіндустріального, або інформаційного суспільства настала тільки у середині 60-х років минулого сторіччя. Тобто за новими правилами ми живемо тільки 50 років. А таким чином якщо порівнювати вік цивілізації з періодами життя людини, на інформаційне суспільство, яке вступило у перехідний вік, ще тільки чекає молодість, зрілість та старість.
Чим нам загрожує “перехідний вік”? У житті людини цей період дуже важливий, але дуже короткий. І закінчується він зазвичай тоді коли людина вперше стикається з першим серйозним викликами дорослого життя: переїзд від мами з села у місто в гуртожиток, перша невиплачена зарплата, перше зраджене кохання. Якщо проводити аналогії з цивілізацією і висловлюватись алегорично, то сучасна інформаційна цивілізація (головна цінність – інформація) поки що живе у домі матусі – індустріальної цивілізації (головна цінність – капітал). Ми ще користуємося здобутками цього періоду, якій почався у середині XVII ст. у Англії і тривав до середини ХХ ст.: капіталізмом, заводами, винаходами, конституціями, законами, культурою та суспільним ладом. Але виклики нової цивілізації вже дають про себе знати. 11 вересня 2001- перший з них. Далі – більше: “війна з тероризмом”, фінансова криза, нелегальна міграція і т.д. Чи може людина уникнути свого перехідного віку? Навряд. Він потрібен для того, щоб людина змогла перейти на інший етап розвитку. Напевно те саме актуально і для цивілізації.
_____________________________________________________
У блогах подається особиста точка зору автора.
Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
