200 років тому народився греко-католицький священик, письменник, автор першого україномовного альманаху «Русалка Дністровая» Маркіян Шашкевич. Цього тижня відкриють пам’ятник отцю Шашкевичу та музей-садибу в селі Новосілки Буського району, де він служив і помер у 32- річному віці. А в історичному архіві у Львові можна ознайомитись з виставкою, на якій представлені архівні документи про цю видатну постать і є навіть невідомий штрих до біографії Шашкевича.
На Личаківському цвинтарі на надгробкові написано «Маркіян Шашкевич 1811-1843». І не зазначено, що Маркіян Шашкевич був греко-католицьким священиком. Про нього більше говорять як про провідника нації, захисника української літератури, засновника культурно-просвітньої організації «Руська трійця», автора першої читанки українською мовою, але менше як про духовну особу, зауважив у розмові ректор Львівської духовної семінарії отець Микола Фредина.
Маркіян Шашкевич похований на Личаківському цвинтарі у Львові
Про пастирську діяльність отця Маркіяна Шашкевича можна дізнатись із численних архівних матеріалів, представлених на виставці у Львівському історичному архіві. Це грамота про надання йому ієрейських свячень,видана у червні 1838 року митрополитом Михайлом Левицьким; свідоцтво успішності, де найвищі оцінки; дозвіл на сповідь, тобто, що він може сповідати людей у церкві і поза нею, скрізь, де передбачено церковним уставом; свідоцтво моральності як сільського пастиря, документ виданий отцем Дольницьким, а ще є проханням отця Шашкевича про надання йому посади декана.
Одним із перших священиків виголосив проповідь українською мовою
Маркіян Шашкевич зростав у священичій родині. Він народився на горі Біла, неподалік села Підлісся,що на Золочівщині, 6 листопада 1811 року. З 1829 року – у Львівській духовній семінарії. Зберігся протокол семінарії 1830 року у справі порушення дисципліни семінаристів, серед яких є й Маркіян Шашкевич. Через рік його виключили з семінарії, як сказано офіційно, за порушення режиму. А причиною стало те, що семінарист Маркіян Шашкевич з друзями частувався вином у винарні. Але невдовзі Маркіян Шашкевич успішно закінчив Львівську духовну семінарію і був одним із перших священиків, хто виголосив проповідь українською мовою. Укладач виставки, працівник історичного архіву Марічка Мицан зауважила, що проповіді отця Шашкевича дуже різнились.
В історичному архів є документи про літературну діяльність Шашкевича, на виставці представлені копії метрик про народження і смерть отця (він помер 7 червня 1843 року від туберкульозу), є листи і матеріли про вшанування пам’яті Маркіяна Шашкевича за Австро-Угорщини. До слова, на столітній ювілей гімназисти були звільнені з занять і молодь брала участь у заходах.
Отець Маркіян Шашкевич усе життя прожив у злиднях і навіть не мав змоги замовити свій портрет. Спершу художник Микола Івасюк, а потім Іван Труш намалювали портрет Маркіяна Шашкевича за описами його сучасників і фотографіями сина Володимира.
Копії матеріалів виставки, присвяченої священику Маркіяну Шашкевичу, історичний архів подарує львівській духовній семінарії, де молитвою вшановують пам’ять про відомого випускника і сина Галичини.
Галина Терещук, Радіо Свобода
фінансово.
Щиро дякуємо!
