Американська сім’я, що живе в Китаї 15 років, розповідає, що їм вдалося врятувати понад тисячу сиріт зі слабким здоров’ям. Вони кажуть, що, їм вдалося це зробити тільки завдяки повній довірі до Бога, особливо у важкі часи.
«Треба мати абсолютну довіру до Бога, що Він пошле засоби в потрібний момент і вирішить проблему», – сказав Брент Джонсон із організації «Маленька китайська квітка».
Заснована 1998 року організація «Маленька китайська квітка» – це благодійна організація Брента і Сирени Джонсон, яка допомагає найбільш незахищеному населенню Китаю, надаючи медичну допомогу сиротам і дітям.
Брент і Сирена зустрілися в Китаї в 90-ті роки, коли вони були студентами і туристами, і незабаром повернулися до США, де прийняли католицьку віру і одружилися.
Незабаром після народження їхнього старшого сина Томаса Беккета 1995 року, вони повернулися в Китай і побачили, як живуть китайські сироти.
«Це було зіткнення зі справді жахливою стороною життя людей, – сказав Джонсон. – Ми повинні були щось зробити».
Хоча з 90-х років умови в державних притулках покращилися, але майже в 700 притулках країни рівень дитячої смертності досягає майже 100%.
Почалося все з того, що Джонсони запитали керівництво притулку, чи зможуть вони взяти одну дитину у свій будинок і отримали дозвіл. «Ми були молодими католиками, що живуть по вірі, намагалися чинити правильно, – сказав Джонсон. – Коли ми це почали, то не вважали себе місіонерами». З тих пір вони переконували сім’ї своїх друзів в Китаї зробити те ж саме. І з часом вони почали платити гроші китайським сім’ям, щоб ті також взяли сиріт.
«Це не було чимось видатним, це було просто тим, що зробили батьки Сирени», – сказав Джонсон, кажучи про батьків дружини, які мають трьох своїх і трьох прийомних дітей.
Відтоді Джонсони і співробітники організації допомогли врятувати 1400 сиріт, які могли б померти. 2005 року організація розпочала організовувати приймальні будинки для груп дітей з фізичними вадами, надаючи їм місце, де вони мали б можливість вчитися в домашньому оточенні до досягнення повноліття.
«Ми відчували неймовірне бажання врятувати якомога більше дітей», – сказав Брент. Джонсон, який є менеджером і у якого 6 своїх дітей, сказав, що був час, коли у благодійної організації на рахунку в банку були кошти всього на 2-3 місяці наперед. «Не знаю, може це був мій прорахунок, як менеджера, – говорить він, сміючись, – чи це був Божий план».
Джонсон додає: «Правда те, що як тільки у нас з’являлися гроші, ми починали новий проект». Тоді як, на думку багатьох людей, це був фінансово безвідповідальний крок, Джонсон ігнорував подібний критицизм. «Я думав: тепер у мене є гроші, і я можу врятувати ще 100 дітей цього року».
«Як я вже сказав, думаю, що це працює Божа рука, і я не з тих християн, які вважають, що це легка справа», – сказав Джонсон.
За матеріалами: Католицький Оглядач
фінансово.
Щиро дякуємо!
