Прихильники англійського письменника й католицького апологета Гілберта Кійта Честертона зраділи новині: католицький єпископ в Англії шукає способу розпочати дослідження можливості, щоб проголосити Честертона святим.
«Багато людей дуже довго сподівались на це, — сказав Дейл Альквіст, президент Американського товариства Честертона. — Честертон має безліч прихильників по всьому світу, зокрема тут, в Америці. Чимало хто з них уже давно вважають, що він гідний винесення на вівтарі, і приватним чином моляться про його заступництво».
1 серпня Альквіст виступив із заявою під час Національної конференції Американського товариства Честертона у коледжі Внебовзяття в місті Ворчестер, штат Масачусетс, і процитував Мартіна Томпсона, голову Англійського товариства прихильників Честертона.
Томпсон сказав, що єпископ Пітер Дойл із Нортгемптона симпатизує тим, хто хотів би бачити канонізацію Честертона, і шукає підходящого клірика, щоб розпочати з’ясування можливості відкрити справу Честертона.
Честертон жив із 1874 по 1936 роки. Під впливом своєї дружини Френсіс він став завзятим англіканином. 1922 року він навернувся у католицизм.
Честертон, відомий своїм хитромудрим літературним стилем та любов’ю до пошуків істини у парадоксах, є автором есе, романів, поезій, п’єс, філософських праць та апологій християнства. Серед коротеньких оповідань — його відомі детективи про отця Брауна. Честертонн вплинув на мислення багатьох новонавернених та письменників, серед них К. С. Льюїса.
Альквіст сказав, що Честертон був «умілим захисником католицької віри» та «пророчою особистістю». «Він дуже чітко бачив процеси, що відбувалися в культурі: напади на життя, напади на шлюб, величезну економічну нерівність. Він усе намагався виправити. Але він робив це з радістю, із любов’ю та добротою, не вимагаючи скороспілих засуджень,» — сказав він.
На думку Альквіста, розвиток можливої справи прославлення Честертона пришвидшився із обранням Папи Франциска.
Лист від 10 березня, отриманий Томпсоном від Мігеля Анхеля Еспече Хіля (аргентинського посла, який одночасно очолює групу прихильників Честертона в Аргентині), містить інформацію, що кардинал Хорхе Берґольо, тоді ще архієпископ Буенос-Айреський, «заохочує нас у наших прагненнях побачити початок винесення Честертона на вівтарі».
Кардинал Берґольо, обраний Папою 13 березня, встиг затвердити текст приватної молитви про канонізацію Честертона.
Папа Франциск також був членом почесного комітету на конференції Аргентинського товариства Честертона та відслужив Месу для конференції. У його бібліотеці є книжки цьго англійського письменника.
Серед перших кроків на шляху до канонізації є збір доказів героїчних чеснот кандидата. Альквіст заявляє, що Честертон ними відзначався. Він каже: «З нього просто струміла доброта. Біографічні записи свідчать, що він був напрочуд веселий, скромний і добрий, і це приваблювало до нього всіх, навіть його інтелектуальних на філософських неприятелів. Люди, які дуже жорстко не погоджувалися з ним, усе одно були приваблені його особистістю, неймовірно милосердною».
Альквіст цитує розповіді про Честертона, у яких той вигрібав із кишень все, щоб віддати бідним, та виявляв надзвичайну любов до дітей. «Він завжди підводився у присутності жінки, попри її вік, і завжди робив хресне знамення, перш ніж увійти до приміщення,» — каже Альквіст. Євхаристію він приймав дуже емоційно, його словами було: «Я боюсь цієї величезної реальності».
Але все ж таки цей апологет — «не стереотипний святий», як заявив Альквіст, вказуючи на професію Честертона: він був письменником, який потрапив у самісіньке серце лондонської журналістики.
Альквіст, сам колишній баптист, сказав, що думка про можливість канонізації Честертона привела його самого до Католицької Церкви: «Сам факт, що 300-фунтовий (приблизно 130 кг. — Прим. пер.) журналіст, який невпинно курив сигари, може бути святим Католицької Церкви, допоміг мені зрозуміти сутність сопричастя святих. Просто вони не є одним типом осіб».
За матеріалами: Catholicnews
Переклад: Антон Герасименко, СREDO
фінансово.
Щиро дякуємо!
