З читань на ІІ Неділю Адвенту
Мт 3, 1-12 За часів, коли проповідували Йоан та Ісус, юдеї – як політичне об’єднання й дуже побожна спільнота – були впевнені у своїй виключності та богообраності: Ми діти Авраама (пор.Мт 3,9; Йн 8,33). Йоанове послання ставить перед ними й перед нами питання: що спасає людину – ім’я, зв’язки-знайомства, статус чи, все ж таки, сам Господь? Він, до речі, в кожному народі має своїх поклонників у Дусі та Істині (пор.Діян 10,35; Йн 4,24). Який же тоді є знак цього спасіння? До всіх людей, що виходили в пустелю, Хреститель звертав дуже просте...