«Я хочу просто спокійно прогулятися вулицею і нічого не боятися»
З першого дня війни у Карітас Коломия волонтерить ціла сім’я Сончаків – чоловік Богдан, дружина Наталія і їхня донька Ірина. Син Максим знайшов себе в Єдиному волонтерському центрі м. Коломия. Важко виловити паузу в роботі Наталі, бо вона безперервно відповідає на постійні дзвінки вимушено переселених осіб. Люди у великій потребі: комусь потрібна їжа, комусь — підгузки, комусь — медикаменти. Наталя робить все, що потрібно, і називає себе «універсальним волонтером», що синонімічне поняттю «старший, куди пошлють». У мирний час Наталя вчителька молодших класів у Католицькій школі св.Івана...

