Питання-відповідь

Як поводитися у храмі?

27 Травня 2014, 15:59 9403
SONY DSC

Про те, як поводитися у храмі розповідає о. Йосафат Бойко. Здебільшого йдеться про греко-католицьку церкву, хоча більшість порад можна застосовувати і до латинських церков.

Інколи можна почути таку думку: «Я не йду до храму, бо не знаю як там поводитися». Яким чином людина може виправити цю ситуацію? Найперше, повинна захотіти навчитися, тобто виявити бажання знати. Звідки може знати? Хто повинен навчити, пояснити, виправити? Звичайно священик, який покликаний навчати і, зокрема, правила поведінки у храмі.

Тому зараз я старатимуся написати деякі  правила гідної поведінки у храмі, хоча розумію, що відповідь не буде вичерпною. Найперше тому, що неможливо описати всі ситуації, які можуть трапитися, а по-друге, тому що кожен храм, місто чи село має свої особливості, які, інколи, варто було би, змінити, прислухавшись до навчання Церкви… Але є одне але… Не так все легко, як воно здається… Треба доброї волі людини, треба просто «захотіти»… Певні правила є загальними, а деякі стосуватимуться нашого монастирського храму святих Кирила і Методія, проте, думаю, вони можуть бути застосовані у будь-якому храмі, який ви, дорогі читачі, відвідуєте…

Не боятися зайти до храму

Коли ми вперше заходимо до якогось храму, ніколи не треба боятися зайти. В храм зайти – це справа благородна… І ніколи храм не треба оминати. Є 5 вільних хвилин – варто зайти і помолитися. Цей час ніколи не буде втраченим. Страх «не знати як поводитися» і «що робити» треба перебороти, знаючи, що Господь дивиться на серце людини і на намір людини, яка заходить до храму, хоч, звичайно, треба дотримуватись певних правил.

Що треба зробити перед тим, як увійти до храму?

Пам’ятайте, що Ви заходите до дому Господа Бога, тому треба робити це з  особливою побожністю і страхом Божим;
Відкладіть ваші справи «на потім», щоб побути на самоті і вирішити їх з Господом;
Якщо у Вас в роті жуйка, її треба забрати;
Якщо Ви щось не встигли поїсти, зачекайте, доїжте і тоді входьте;
Не тримайте рук у кишені;
Якщо з Вами тваринка (наприклад, собака чи кіт), подбайте, щоб вони не увійшли з Вами до храму, тобто знайдіть для них місце, а ще краще, виходячи з дому, не беріть їх з собою до церкви;
Подбайте, щоб ваше взуття було чистим, бо храм потім хтось повинен прибирати;
Не забудьте вимкнути телефон, або принаймні поставте на беззвучний режим; навіть, якщо Ви забули вимкнути, ніколи не дозвольте собі розмовляти по телефону у церкві – це невиховано і може розсіювати не лише Вашу увагу, але також увагу інших людей;
Якщо Ви непристойно одягнені, подбайте про те, щоби прикрити достатньо своє тіло. Моду треба вміло поєднувати зі скромністю і пристойністю; плечі, ноги і груди повинні бути достатньо прикритими; добре було би мати прикриту голову заміжнім жінкам; каблуки на взутті також не повинні розсіювати увагу інших; чоловіки ж повинні зняти головні убори при вході до храму;
Якщо інші вірні виходять з храму, пропустіть їх;
Якщо так сталося, що ви запізнилися, не старайтеся проходити до переду храму, щоб не розвіювати увагу вірних на молитві; але також не залишайтеся у притворі чи на вулиці, але спокійно входьте до храму;
Подумайте чи Ви в мирі зі всіма людьми? Це необхідна умова, щоб стати перед Богом;
Якщо Ви готові, - то заходьте!

Як треба поводитися у храмі?

При вході до храму чинимо знак святого хреста і поклін;
Наближаємося до тетраподу (стіл по центрі храму у передній його частині) і цілуємо ікону та хрест, що є на ньому; жінки нехай подбають, щоби не малювати губи помадою, яка би потім залишалася на іконах та розп’ятті; не цілуємо обличчя Ісуса, Богородиці чи святих на іконах;  
Старайтеся не запізнюватися на богослужіння. Ця погана звичка дуже сильно вкорінюється. Розраховуйте час на дорогу з дому до храму і прийдіть так, щоб Ви ще змогли помолитися приватно перед Святою Літургією; Так як ми не дозволяємо собі запізнюватися на автобус чи на поїзд, так і не дозвольмо собі приходити пізно на богослужіння;
Якщо ми прийшли до храму із запізненням, після того, що розпочалася Свята Літургія, то вже не наближаймося до тетраподу, а стараймося знайти собі місце по боках церкви чи вкінці храму; не стіймо, однак, на порозі храму чи у притворі;
Якщо ми маємо бажання «дати на Службу Божу», тобто записати намірення «за здоров’я» чи «за померлих», то відходимо до столика у правому кутку спереду храму, на якому знаходяться ручки і відповідні листочки; вашу пожертву опускаєте в скриньку «Пожертви», а листочок залишаєте на столику; прислуговуючі хлопці чи брати ці листочки подадуть священику в часі відправи; ваша фінансова пожертва є добровільною і таємною, вона скерована на потреби священика; чинячи милостиню ви віддячуєте священику за його служіння; приписів щодо кількості пожертви на святу Літургію чи за уділені святі Таїнства (Хрещення, Подружжя чи за Похорон) у нашому храмі також немає, все залежить від вашого бажання;
Старайтеся мати зі собою молитовник; його ви можете взяти для користування у нашому храмі; беріть активну участь, співаючи та молячись вголос (Святу Літургію, спільну вервицю); коли дяк оголошує сторінки змінних частин Святої Літургії чи пісень, відповідно і Ви старайтеся йому допомагати; однак важливо прислухатися до інших, щоби не кричати;
Не дозволено повторювати слова, які належать священику;
В часі відправи Святої Літургії не можна молитись приватних молитов (вервиці, дев’ятниці та інші), бо Літургія – це є найцінніша і найбільш гідна молитва; такого роди молитви можна молитися у будь-який інший час – в храмі чи вдома;
Хто не може стояти більше часу, то нехай знайде собі місце, щоб сісти, не переживаючи за те, «що про мене подумають», бо у храмі кожен має думати тільки за себе;
По двох сторонах храму є можливість засвітити свічки в наміренні «за здоров’я» і «за померлих»; це також треба робити перед відправою Святої Літургії, а не під час неї; добровільну пожертву за свічку опускаємо у скриньку;
Знак святого хреста чинимо на тих частинах відправ, коли згадуються імена Пресвятої Тройці, на «Мир всім» та на інших передбачених випадках; чинимо знак з великою пошаною, кладучи три пальці на чоло, груди, праве і ліве плече; але важливо тут не спішити і не махати руками перед собою;
У храмі не оглядаємося по людях і не розглядаємося по храмі; наша увага повинна бути скерована до Ісуса і до Богородиці.

А щодо місця у храмі?

Зайшовши до храму і поцілувавши ікону на тетраподі, зупиняємося на вільному місці у храмі, де забажаємо; у храмі немає чийогось приватного місця, тому кожна людина є вільна вибирати місце для молитви, де хоче; 
Добре було би, щоби люди, які приходять відразу займали перші місця, а відтак інші до кінця храму; 
Не вільно у храмі «займати» місця, як у кінотеатрі чи клубі для когось;
Не вільно ходити по храмі з одного місця на інше, щоб не розсіювати уваги інших;
Не ставайте близько сповідальниці, даючи таким чином, можливість іншим вільно посповідатися; Не звертайте ніколи свій погляд на сповідальницю – хто і коли пішов до святої сповіді це не наша справа. Наш погляд у храмі повинен бути звернений до престолу, іконостасу.

Щодо розмов?

У храмі негарно розмовляти між собою; не спонукайте інших це робити, коментуючи чи задаючи запитання; не коментуймо хід відправи чи проповідь священика, а радше її уважно слухаймо та розважаймо; якщо нам щось не зрозуміло, то після відправи підійдіть до священика і запитайте його про це;
Для кращої молитви ми повинні зосередитися і всю свою увагу скеровувати на Господа Бога через споглядання ікон і розважання над святими речами;
Щоби не потрапляти у спокусу розмовляти – варто носити з собою молитовник і, навіть, знаючи відправу на пам'ять, слідкувати за книжечкою і співати, беручи таким чином, активну участь.
Маючи з Вами дитину, старайтеся подбати, щоби дитина не заважала іншим людям молитися; дитину треба тримати біля себе і, коли капризує, взяти її на руки і прогулятися вкінці храму чи на вулиці; не переживайте, як Вам щось не вдасться, дитину все ж-таки беріть з собою до храму; однак варто навчити дітей, що храм то не місце ігор, але місце молитви;
Старайтеся уважно вислухати читання апостола, Євангеліє і проповідь; ввечері перевірте себе, чи запам’ятали яке було Євангеліє і про що говорив священик.

Як потрібно поводити себе в часі Причастя? 

Коли прийшов час Святого Причастя і священик виголосив слова: «Зі страхом Божим і вірою приступіть», заздалегідь робимо на собі знак святого хреста і, склавши руки хрестоподібно на грудях, підходимо до священика за чашею;
Можемо назвати своє ім’я;
Широко відкриваємо уста та відхиляємо голову назад, при цьому не закриваючи очей, щоб не похитнутися і, щоб священик не опустив святих Тайн;
Уста можемо закривати після того, коли священик забере ложечку з уст; ложечку в жодному разі не можна облизувати; Святі тайни потрібно споживати відразу;
Якщо є потреба, можна скористатися рушничком, що його тримає священик, і витерти уста;
Не можна торкатися чаші руками і цілувати руку священика;
До і після причастя не цілуємо ікон на тетраподі, це робимо, коли входимо чи виходимо з храму;
Після того як ми запричастилися, відходимо і відчитуємо подячні молитви або співаємо зі всіма; не дозвольмо собі розмовляти з іншими, в той час, коли інші приймають Причастя. 

Після відправи

Старайтеся вислухати оголошення, які дає священик, тому що вони можуть бути насправді дуже важливими;
Старайтеся знайти кілька хвилин на приватну молитву і подяку Богові;
Вийшовши з храму, старайтеся знайти час на спілкування з іншими парафіянами;
Якщо Ви можете, запропонуйте священику вашу допомогу – прибрати храм, замінити квіти, попрати церковні речі (скатертини, рушнички, священичий літургійний одяг) та інше, як вам підкаже Ваше щире серце;
Підтримуйте ініціативи священика щодо пасторальної діяльності на парафії (катехизацій, паломництв, таборів);
Ви також можете пожертвувати гроші на олію для свічок, на вино і просфори на Святу Літургію та інші церковні речі для храму; 
Коли Ви маєте бажання щось придбати до храму, обов’язково порадьтеся зі священиком; в жодному разі не купуйте «на свій смак» речей до храму;

На завершення

Якщо побачимо нову людину у храмі, яка не знає як повестися, підійдіть до неї і тихо запитайте чи їй не потрібна допомога; зробіть все, щоб та людина ще мала бажання до нас повернутися, переконавшись, що наші парафіяни уважні одні до одних і готові допомогти; 
Добре би було, як би Ви мали записаний телефон священика і у випадку якоїсь потреби чи запитання, можете вільно зателефонувати і запитати про ті речі, які Вам незрозумілі;
Якщо Ви маєте якісь труднощі зі здоров’ям, подбайте про відповідні ліки; коли вам стає погано, обов’язково попросіть допомогу у ближнього.

Якщо є ще якісь незрозумілі моменти з нашого парафіяльного життя чи Ви не знаєте як поводитися у тих чи інших ситуаціях у храмі, телефонуйте (098-94-88-025) або пишіть (josafatboyko@ive.org) і я обов’язково Вам відповім.

о. Йосафат Бойко, ВС, Парафіяльний вісник «Місіонери Слова» № 3(24)
Фото: Олена Качурвоська, СREDO

Інші статті за темами

СЮЖЕТ

храми

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
CREDO — сайт і часопис для читачів, які хочуть жити свідомою вірою. Якщо Вам подобається те, що ми робимо, долучайтеся до збору коштів для праці редакції. Ми цінуємо кожен внесок!
Виберіть суму
грн/місяць
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: