У Папському університеті «Regina Apostolorum» від 1 до 3 грудня 2017 року тривала конференція «Душпастирство покликання й богопосвячене життя. Горизонти й надії».
Папа Франциск підготував послання до учасників заходу, що відбувся в контексті приготування до наступного Синоду єпископів. Конференцію на тему «Молодь, віра й розпізнавання покликання» організувала Конґреґація Інститутів богопосвяченого життя і Товариств апостольського життя. Поки Папа перебував у ХХІ Апостольській подорожі, його послання оголосили учасникам зустрічі.
На початку Святіший Отець поділився думками щодо душпастирства покликань. Насамперед він зазначив, що «за своєю природою кожна душпастирська дія Церкви орієнтована розпізнати покликання, оскільки її кінцева мета — допомогти віруючій людині знайти конкретний шлях здійснення життєвого проекту, до якого Бог її кличе». Папа зауважив, що «душпастирське дбання про покликання не може бути зведене до діяльності, замкненої в собі», оскільки в такому разі воно може перетворитися на прозелітизм та піддатися спокусі необдуманого вербування.
Далі Його Святість наголосив: найкращим «ґрунтом» для душпастирського дбання про покликання має бути душпастирство молоді. Питання покликань потрібно розглядати не тільки наприкінці всього процесу молодіжного душпастирства і не тільки в групах особливо зацікавлених у цьому людей, але про нього потрібно говорити протягом усього процесу євангелізації та виховання підлітків і молоді у вірі.
Святіший Отець зазначив важливість молитви в душпастирському дбанні про покликання. Цитуючи євангельські слова: «Просіть, отже, Господаря жнив, щоб вислав робітників на свої жнива» (Мт 9,38), він написав, що «покликання — це завжди Божий дар. Покликання і відповідь на нього можуть пролунати і бути почутими тільки в молитві». Папа також пояснив, що молива про покликання передбачає насамперед необхідність молитися і працювати над своїм покликанням, створювати оточення, які б дозволили почути Господній поклик, а також ставати на шлях звіщення «Євангелія покликань».
У контексті цих роздумів Папа звернув увагу богопосвячених осіб на деякі виклики душпастирства покликань. Перший виклик — це довіра: довіра до молоді й довіра до Господа. Попри те, що сучасна молодь належить до «покоління селфі», покоління «плинного», або «газоподібного», більшість молодих людей шукають повний сенс свого життя, навіть і тоді, коли не завжди шукають там, де його можуть знайти. Довіра до Господа, за словами Папи, означає бути впевненими в тому, що Він і надалі пробуджуватиме серед Божого люду різні покликання для служіння Його Царству.
Ще одним важливим викликом є ясність погляду. «Необхідно мати гострий погляд та, одночасно, погляд віри на світ, і зокрема на світ молодих людей, — зазначив Папа. — Необхідно добре знати наше суспільство та сучасне покоління молоді, аби, шукаючи придатні засоби для звіщення їм Доброї Новини, ми також могли звістити їм “Євангеліє покликання”».
Останнім викликом, на який звернув увагу Наступник св. Петра, є переконання. «Аби запропонувати сьогодні молодій людині “приходь і йди за мною”, нам потрібна євангельська сміливість, переконання в тому, що наслідування Христа, також і в богопосвяченому житті, є цінним, і що повне віддання себе задля Євангелія є чимось чудовим і гарним, що може надати сенс усьому життю», — наголосив Папа.
Він описав деякі характеристики душпастирства покликань, необхідні, щоби «заклик до наслідування Христа торкнувся серця молодих людей і щоб їх приваблювала постать Христа та богопосвячене життя».
Душпастирство покликань, за словами Папи, має бути різнобічним, щоб відповідати на запитання, які ставить собі кожна окрема молода людина. «Неможна забувати, що Господь кличе кожного на ім’я, з його історією, і як відповідь на це покликання пропонує і просить кожного прямувати особистим і неповторним шляхом», — зазначив він.
Душпастирське дбання про покликання має бути також розповідним. Молодь хоче, аби конкретне життя богопосвяченої людини «розповідало» їй про приклад для наслідування: Ісуса Христа.
Церковність — це ще одна важлива характеристика душпастирства покликання. Виховання до віри й до покликання має відбуватися в церковних рамках, накреслених Другим Ватиканським Собором, який, за словами Папи «є “компасом для Церкви у XXI сторіччі” і для сьогоднішнього богопосвяченого життя».
Дбання про покликання повинно бути також євангельським, активним і відповідальним. «Євангеліє вимогливе, і ним потрібно жити з радикальністю і чесністю», — наголосив Папа, цитуючи «Послання до всіх богопосвячених осіб» від 2014 року. Він зазначив, що потрібно допомагати молодій людині відповідально прийняти наслідки своєї віри й наслідування Христа.
Супроводжуване, витривале і молодіжне — це подальші характеристики доброго душпастирства покликання, на які звернув увагу Папа Франциск у своєму посланні. Він закликав учасників конференції «Душпастирство покликання і богопосвячене життя. Горизонти й надії» звернути увагу на два аспекти:
«Перший полягає у тому, що не існує магічних відповідей, а другий — що богопосвячене життя, як і Церква в цілому, вимагає справжнього “душпастирського навернення”, і не тільки стосовно способу висловлювання, але й способу життя, якщо Церква хоче бути близькою до молоді, аби запропонувати їй шлях віри й покликання».
«Нехай же ніхто не вкраде у вас радість слідувати за Ісусом Христом та сміливість пропонувати Його іншим як Дорогу, Істину та Життя (Йн 14,6). Розвіймо наші страхи! Настав час молодим людям мріяти, а старшим — пророкувати (див. Йоіл 2,28). Піднімімося! Почнімо працювати (див. Вих 10,4). Молодь чекає на нас. Настав час стати вирушити в дорогу», — закликав на завершення Папа Франциск.
фінансово.
Щиро дякуємо!
