[img:1:11]
Багато подарунків, у кімнаті зелена ялинка, святковий стіл, багато спиртного… у центрі телевізор. За кілька хвилин пролунає стук годинника. Усі метушаться, щоб встигнути до 24:00 наповнити келихи шампанським, запалити бенгальські вогники та вдивляються пильно у “ящичок”, чекаючи на промову Президента. І так щороку.
Невже це свято таке банальне? Для багатьох це “свята традиція”, яка кличе про помсту з неба… Багато хто ввів цю “традицію” у свої родини. Новий рік – невже це свято?
Свято Нового року сягає часів давніх народів, які відзначали початок відродження природи, а святкування припадало навесні, у березні. Юлій Цезар провів реформу, і початок нового року припав на 1 січня, день Януса – бога дверей. Яку ціль має це cвято для християнина?
У Європі Новий рік часто називають Сильвестр. Вперше це свято урочисто святкували в 999 році у Римі, коли папою був Сильвестр ІІ. Надходив 1000 рік. Жителі Риму та інших міст Європи 31 грудня 999 року вітали з великим побоюванням кінця світу. Коли однак день минув і побоювання, пов'язані з настанням кінця світу, виявилися безпідставними, люди почали веселитися і святкувати. Тоді Сильвестр ІІ перший раз в історії уділив новорічного благословення “urbi et orbi”, що значить “місту та світу”. Відтоді кожного року Святіший Отець уділяє спеціального благословення для усіх вірних.
Кожне свято несе в собі важливу згадку про певну подію. Можливо дорослі не вірять у здійснення мрій, проте малеча шепоче під носик кілька, або ж кільканадцять новорічних бажань. Для мене святкування Нового року, як християнки має велике значення. Пам’ятаю, як о. Лєх Дулємба (настоятель парафії св. Флоріана у Шаргороді) під час новорічної св. Меси прирівняв новий рік до чистої книги з 365 сторінками. Підкреслив: “це від нас залежить, яку ми історію напишемо за 365 днів”. Гарне порівняння, відважне! Кожного дня змагаємось у боротьбі між добром та злом. Відповідаємо за життя, за слово написане у своїй книзі. Новий рік – це можливість почати усе спочатку. Вирушити у цікаву пригоду з Богом.
Моя чустріч Нового Року, за вийнятком одного, завжди розпочиналась зі знаку хреста. Той виняток згадую зі смутком. Це було ще в школі. Хотілось так, як усі – з шампанським та бенгальськими вогниками, з друзями, без батьків. Ну що ж, людина часто отримує те, до чого прямує… Усе відбувалось по-написаному сценарію. Згадую, як замість св. Меси лунало новорічне привітання Президента, тоді ще Пана Кучми. Ніяк не могла второпати чому увімкнули телевізор у такий “таємничий час”? Невже усі любили того дядька? Сумно… Я зрозуміла, що зробила невдалий вибір, було соромно.
Важливо з ким зустрічати Новий рік і як. Саме Новорічна Ніч є можливістю подяки, перепрошення, прославлення та побажань перед Тим, Хто є Автором мого життя. Церква не забороняє святкувати, вживати шампанське у Новорічну Ніч, дивитись цікаві концерти, танцювати. Важливо лише поставити собі питання: чого я прагну і який сенс має Новий Рік для мене?
фінансово.
Щиро дякуємо!
