Подружжя це покликання

[img:2:11] Шлюб – символ зв’язку між Христом і Церквою. Господь освячує подружжя, щоб вони у своєму звичайному земному житті йшли за Ним дорогою святості. На жаль, до Таїнства подружжя часто ставляться несерйозно, не розуміючи його великої цінності.

За роз’ясненням аспектів цього таїнства ми звернулись до віце-офіціала суду єпископа Кам’янець-Подільської дієцезії настоятеля Хмельницької парафії Христа Царя о. Петра Міщука.

C: Отче, чому так важливо заключати таїнство подружжя у Церкві?

о. Петро Міщук: Подружжя – це є акт релігійних людей. Коли одружуються невіруючі, вони самі визначають обов’язки між чоловіком і дружиною, а коли подружжя закладають люди віруючі, за цими обов’язками стоїть сам Бог і подружжя є наділене законами Творця від початку створення світу і першої людини. Коли люди живуть за законами віри,то розлучень набагато менше, їх практично немає.

C: Чи бувають випадки, коли ще до заключення шлюбу можна ствердити, що зв’язок оцих двох молодих людей приречений на невдачу?

о. Петро Міщук: Важко відповісти. Якщо, на думку священика, є такі причини, то він в делікатний спосіб має про це сказати нареченим, але вирішувати чи вступати у подружній зв’язок і приймати таїнство повинні вони самі. Священик не може заборонити одружитись. Подружжя можуть закласти всі ті, кому Церква цього не забороняє.
Церква може відмовити у шлюбі лише за наявності подружніх перешкод.

C: А що таке «подружні перешкоди»? Скільки їх є? На чому вони полягають?

о. Петро Міщук: Подружні перешкоди – це обставини, які роблять особу нездатною закласти подружжя. Таких перешкод є дванадцять.
Шлюб буде недійсним з таких причин: браку канонічного віку (якщо дівчині ще не виповнилось 14 років, а хлопцю – 16), примусу, споріднення (коли люди є рідними або двоєрідними родичами), чернечих обітів чи свячень, повторного шлюбу, нездатності до подружнього життя (імпотенція). Також перешкодою є різниці віри – не може прийняти таїнство подружжя людина, яка неохрещена. Перешкода адопції – це коли людину всиновили і вона не може взяти шлюб з кимось з цієї родини до другого ступеня бічної лінії.

C: Навіщо потрібно готуватись до подружжя?

о. Петро Міщук: Приймаючи будь яке таїнство, людина має бути відповідно підготовлена. Якщо цієї підготовки немає, таїнство не матиме добрих рясних своїх плодів. Люди, які приступають до таїнства подружжя, обов’язково повинні усвідомлювати, яка гідність дана цьому таїнству, які обов’язки випливають з нього, та ким вони встановлені. Перед укладенням шлюбу також є екзамен.

C: Скільки триває термін підготування до подружжя?

о. Петро Міщук: Подружні катехези бувають дальші, ближчі та безпосередні. Приготування дальші повинні починатися ще у шкільному віці, адже подружжя – це найважливіший крок людини. Тому ще у школі діти повинні чути про подружжя.

Приготування ближчі проходить молодь, яка в майбутньому планує закласти подружній зв’язок. В парафіях повинні бути річні катехези перед закладанням подружнього зв’язку.

Безпосередні приготування – для наречених, які планують одружитись, Перед ними пара має повідомити настоятеля про бажання укласти подружній зв’язок. Після цього тривають трьохмісячні передшлюбні катехези і так зване канонічне дослідження про вільний стан і змогу цих людей виразити в правильний спосіб свою подружню згоду.

Коли йдеться про вступ в подружній зв’язок, людина має бути впевнена у своїй половинці. Вони йдуть до Бога, щоб ця впевненість залишилась на все життя.

Подружжя – це акт віруючої людини, не релігійної, а саме віруючої. Віруюча людина – це та, яка стала на дорогу Христа. Але коли людина хоче зробити лише велике свято чи просто ритуал, то це дуже небезпечно. В таких випадках є великий відсоток того, щоб визнати шлюб недійсним. Тому що тоді людина має брак оцінюючого розпізнання щодо своїх суттєвих подружніх обов’язків, які взаємно передаються і приймаються.

C: Хто компетентний, щоб проводити передшюбні катехези?

о. Петро Міщук: За проведення передподружніх катехез відповідає кожний настоятель парафії. Він не мусить їх проводити, але відповідає за те хто і як їх проводить, а також за канонічне дослідження та всі канцелярські справи, потрібні для закладення подружнього зв’язку.

C: А вагітність є причиною заключення таїнства подружжя чи це лише збільшить проблему?

о. Петро Міщук: З моральної сторони – так, вагітність є причиною, а з юридичної сторони – ні. І якщо дівчина знає, що не зможе реалізувати свої подружні обов’язки з цим чоловіком, то краще нехай не одружується з ним. Подружжя стоїть на подружній згоді: коли людина віддається а інша приймається.

Передшлюбна вагітність може бути також вадою вираження подружньої згоди, коли є якийсь примус або детермінація волі особи, яка має закладати подружній зв’язок. Та коли йдеться про наслідок гріха, це є моральне зобов’язання.

C: Що ви побажаєте нашим молодим читачам, які ще роздумують над заключенням таїнства шлюбу?

о. Петро Міщук: Бажаю пам’ятати, що подружжя – це реалізація нашого християнського покликання. Людина, яка заключає подружній зв’язок, є в спільноті Христа і Церкви, тому чоловік і жінка мають свідчити свою любов, так як свідчить Христос для Церкви. Як сказав св. Павло в листі до Ефесян «Чоловіки, любіть своїх жінок, як Христос полюбив Церкву і віддав себе за неї».

Словничок:

Таїнство подружжя — це одне з семи таїнств, які були установлені безпосередньо Ісусом Христом у Церкві. Під час нього, наречені в присутності священика, свідків та церковної спільноти, висловлюють свою згоду для того щоб жити разом в любові та вірності аж до смерті наслідуючи любов Христа до своєї Церкви. Господь же під час цього таїнства, зміцнює їхній зв’язок спеціальною благодаттю.

Шлюб — церковний обряд, під час якого уділяється таїнство подружжя. Він може відбуватися поєднаний зі Святою Месою чи окремо від неї.

Визнання шлюбу недійсним — відбувається лише під час передбаченого Церквою судового процесу, у якому наречені (чи хтось один з них) оскаржує дійсність укладеного шлюбу. Після клопіткого дослідження усіх фактів, церковний суддя заперечує, або ж вказуючи на серйозні причини, підтверджує це оскарження. В другому випадку він авторитетом Церкви оголошує шлюб недійсним від самого моменту його укладення.

Подружні обов’язки — це обов’язки що виникають з укладеного таїнства шлюбу. Між іншим: обов’язок любові та вірності аж до смерті та обов’язок виховання дітей в християнській вірі.

Канонічне дослідження — питання, які ставляться нареченим для того щоб переконатися, що вони дійсно укладають таїнство шлюбу добровільно, без примусу, повністю усвідомлюють права та обов’язків які з нього виникають та що між ними не існує жодних подружніх перешкод. Питання та відповіді наречених підписуються ними ж та в майбутньому зберігаються в парафіяльному архіві.

Вада вираження подружньої згоди — подружня згода є одним з суттєвих елементів укладення подружжя. Її відсутність чи її «дефект», означали б недійсність цього таїнства. Це може відбутися свідомо, коли одна зі сторін лише симулює згоду, або несвідомо, коли сторона хоча й висловлює свою згоду, але в дійсності не в стані реалізувати її через серйозні дефекти (наприклад, виникаючі з психічних хвороб) чи через відсутність ґрунтовного розуміння суттєвих прав та обов’язків, які виникають з цього таїнства.

Віце-офіціал суду єпископа — заступник судді який головує на колегіальному розгляду судових справ над іншими суддями.

Подружні перешкоди — це перешкоди, які заважають укласти таїнство шлюбу у Церкві. Вони можуть бути постійними чи тимчасовими, можуть виникати з права Божого чи з права церковного, від перших не має звільнення, а послідовно і дозволу укласти шлюб, натомість від других можливо отримати звільнення яке уділяє компетентна церковна влада.

Передшлюбні катехези — це безпосереднє приготування наречених на протязі визначеного часу до укладення таїнства шлюбу. це приготування полягає на зустрічах з ними священика чи катехита, під час яких, вони пригадують значення, мету та обов’язки які виникають з цього таїнства в світлі християнського навчання.