Боротьба за мораль чи популізм перед президентськими виборами? Заборона грального бізнесу позбавила робочих місць кілька сотень тисяч людей в Україні. Працівники індустрії азарту звинувачують Юлію Тимошенко в прагненні завдяки забороні підняти свій рейтинг напередодні президентських виборів. А також запевняють, що прийнятий закон не викорінить остаточно гральні заклади, а лише зажене їх в підпілля, – пише Джеймс Марсон у статті, опублікованій інтернет-порталом американського тижневика Time.
Неонові вогні більше не виблискують; востаннє прокрутилися колеса рулеток. Казино по всій Росії зачинили свої двері у середу, коли набрав чинності радикальний закон про заборону азартних ігор, – менше ніж за тиждень після того, як подібна заборона завдала удару по гральному бізнесу в сусідній Україні. Законодавці обох країн кажуть – такі дії необхідні, щоб взяти під контроль зростаючу залежність громадян від ігор і сумнозвісний тіньовий бізнес. Але критики стверджують, що ці кроки залишать сотні тисяч людей без роботи і змусять індустрію піти в підпілля.
До 25 червня River Palace був одним з найпопулярніших казино в Києві, сповненим гамору клієнтів, які шукали щастя в залах, розташованих на одному рівні з поверхнею річки, і звуків дзеленчання дзвіночків і клацання кульок на рулетці. Але тепер це місце стоїть пусткою, сповнене лише моторошної тиші. Для Ольги Ступак, яка була одним із старших супервайзерів у казино, годі було й придумати гіршого часу для закриття. На заощадження та допомогу по безробіттю їй буде тяжко звести кінці з кінцями, враховуючи, що дитина Ольги збирається вступати до університету, а також їй потрібно сплачувати внески по кредиту на авто та орендну плату за квартиру. «Я шукаю роботу, але це складно через кризу, – каже вона, озираючись на порожні столики. – Я знаю все про рулетку, покер і блекджек. А інша робота вимагає іншого досвіду».
Заборона, яка поширюється не тільки на казино, а й на гральні автомати і букмекерів, повинна призвести до різкого зростання рівня безробіття в регіоні, який і так уже зазнав чи не найсильнішого удару економічної кризи. У Росії близько 400 тис. людей залишаться без роботи, а в Україні «за одну ніч втратили роботу 200 тис. працівників, – каже Григорій Трипульский, віце-президент Української асоціації діячів грального бізнесу. – Закон був прийнятий поспіхом без жодної думки про наслідки».
Росія планувала заборону протягом певного часу, парламент країни у 2006 році ухвалив закон про те, що гральні заклади з 1 липня цього року матимуть право розміщуватися лише в чотирьох спеціальних зонах. А українські законодавці довго барилися і вдалися до дій лише в травні – після того, як дев’ятеро людей загинули внаслідок пожежі в залі гральних автоматів у Дніпропетровську (Східна Україна). Після того як пожежа привернула увагу країни до індустрії, що вже давно викликала широке невдоволення в суспільстві, законодавці використали цю подію. Закон, який вони ухвалили, передбачає тимчасову заборону на азартні ігри. Водночас розробляються плани дозволити гральний бізнес лише в спеціальних зонах. Найбільш вірогідно, що вони будуть створені на Чорноморському узбережжі в Криму, на півдні України.
Прихильники нового українського закону не особливо переймаються згубним впливом, який він матиме на індустрію. «Азартні ігри стали епідемією, яку можна порівняти зі СНІДом і туберкульозом, – каже автор закону Валерій Писаренко, депутат парламенту від партії українського Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. – Вони знищують українську націю на рівні моралі». Гральний бізнес пережив справжній бум в Росії та Україні після розпаду Радянського Союзу в 1991 році; до заборони Україна могла похвалитися більш ніж 100 тисячами зареєстрованими гральними закладами, від показних казино до занедбаних залів гральних автоматів.
Писаренко каже, що, за статистикою, 75% українців, які відвідують гральні заклади, – студенти вищих навчальних закладів та учні старших класів, і що до 5% населення великих міст – ігромани. Проведене в травні дослідницькою організацією «ФОМ-Україна» опитування засвідчило: 55% українців вважають, що азартні ігри викликають залежність у дорослих людей, 46% опитаних стверджують, що вони руйнують сім’ї, а 44% асоціюють їх із злочинністю. А експерти запевняють, що внаслідок поблажливого законодавства близько 60-70% гральних закладів в Україні працюють нелегально. За оцінками Писаренка, оборот індустрії складає близько 5 млрд. дол. на рік, і лише 2% із цієї суми потрапляє до державного бюджету, оскільки оператори гральних закладів ухиляються від сплати податків.
Та незважаючи на всі вихвалювані шляхетні цілі закону, він викликав чималу критику. Оскільки на січень в Україні призначені президентські вибори, опоненти Тимошенко і працівники казино країни звинувачують Прем’єр-міністра у використанні заборони азартних ігор для зміцнення своєї тяжко заробленої репутації захисниці інтересів виборців, що представляють робітничий клас. Згідно з опитуванням, проведеним у травні київським Інститутом Горшеніна, 82% з них підтримують закон. «Вона заробила кілька політичних балів за наш рахунок», – каже Ступак з River Palace. Президент Віктор Ющенко наклав вето на закон, назвавши його «популістським», але парламент подолав вето. А міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, який відповідатиме за впровадження заборони в життя, висловив свої сумніви стосовно правильності того, що усі заклади підганяються під одну мірку. «Я вважаю, що забороняти казино неправильно», – сказав він журналістам, додавши, що у зростанні залежності від азартних ігор звинувачує зали гральних автоматів, а не казино.
Опоненти нового закону також стверджують, що хоча суворіші норми регулювання дійсно необхідні, повна заборона створює ризик зворотного ефекту – переходу індустрії в підпілля, де її буде ще складніше контролювати. Директор одного з казино, який побажав зберегти анонімність, каже, що знає два місця, які продовжили працювати нелегально після того, як заборона набрала чинності. «Якщо вони знають вас в обличчя, то впустять», – каже він. А один з українських урядовців, який займається цим питанням, розповів Time, що за його прогнозами, окремі заклади почнуть відкривати свої двері «небагатьом обраним» вже найближчими тижнями.
«Це майже неминуче, що заклади знову відкриються, але вже під орудою кримінальних груп, – каже Іен Пейн, операційний директор River Palace. – Існує величезна сформована клієнтська база, клієнти й надалі хочуть грати. Люди знудяться за кілька тижнів». Незалежно від того, є воно складовою хрестового походу за мораль чи обачливим кроком в кампанії, рішення про заборону індустрії азарту в Росії та Україні – ризикована гра.