Закордонні ЗМІ невдоволені забороною фільму про гомосексуаліста , вбачаючи у цьому моралізаторство та гомофобію.
Американський журнал Time публікує в онлайн-версії видання статтю про заборону фільму Бруно в Україні. «Здається, в словах ‘У Радянському Союзі сексу немає’ є доля істини», — зазначає автор статті Джеймс Марсон.
Британська газета «Дейлі Телеґраф» припускає, що причиною міг стати той факт, що католики й православні не поважають права гомосексуалістів. Газета пише: «Католицький захід та православний схід України не дуже-то з ентузіазмом дивляться на права геїв і дотримуються дуже традиційних суспільних правил. І попри спроби прозахідної політичної еліти України інтегруватися в Європу, дуже мало ознак того, що ліберальні погляди тут приживаються».
«The Guardian» висловлює припущення, що команда Ющенка цією забороною хоче піднести низький рейтинг президента перед наступними виборами серед електорату літнього віку.
А що думають звичайні глядачі?
Сергій Тритиниченко, Швеція:
«Я не дивився цей фільм та, що не знаю, що в ньому показують та над чим сміються. Але я вважаю, що нашому міністерству культури просто немає чого робити. В країні й так проблем вище голови, а вони забороняють показувати найкасовіший фільм в світі на зараз. Той, хто хоче його подивитися й так його подивиться, бо то є персональний вибір людини й баста».
Михайло, Львів:
«Правильно зробила комісія, що заборонила цей фільм. По-перше, проблеми суспільства, які висміюються в фільмі – це проблеми західного суспільства. Тому для заходу це можна назвати сатирою, а для Українського глядача (в якого інші проблеми і інша ментальність) – це буде набір порнографічних дурниць. Прикладом може бути висвітлення в ЗМІ смерті Майкла Джексона. На заході – це була головна новина дня і їй присвячували (і ще до цих пір) до 10 хвилин ефіру випуску новин. А похорони 2-3 години транслювались наживо. Дякувати Богу в Україні такого не було, а лише коротке повідомлення. По-друге, коли фільм виходить в прокат – одразу запускається рекламний супровід цього фільму. Уявіть собі які рекламні ролики будуть крутити на телеканалах і які плакати будуть розвішувати на білбордах. А на все це будуть дивитись діти. По-третє, як щодо прав гетеросексуальної більшості в якої є мораль? І нарешті така деталь. Сатира розрахована на людей, що можуть її розпізнати, вміють думати, аналізувати і робити висновки. Таких людей є відсотків 10 (як у нас так і на заході), то нехай ці люди куплять цей фільм на диску. Досить виправдовуватись перед заходом. Це наша країна і ми тут встановлюємо правила – кому не подобається – «До побачення!»
Геннадій, Білорусь:
«Дуже добре, що фільм «Бруно» заборонено в Україні. У світі дуже багато людей з порушеною психікою, хай вони і дивляться. Необхідно мати хоч одну країну у світі, де живуть і будуть жити нормальні, здорові люди».
За матеріалами: BBC, Корреспондент.net