Коли я ще не була католичкою, мене незмінно дивувала «мода» на раннє приготування до новорічних свят: уже в листопаді в магазинах з’являлися ялинкові прикраси й листівки.
А якось восени я прийшла в Католицьку Церкву й почула загадкове і красиве слово «Адвент». І дізналася, що Адвент – період підготовки до Різдва (і до Другого Пришестя Спасителя, але про це я дізналася дещо пізніше) – розпочинається саме в листопаді.
Нині значення багатьох традицій забуте повністю або частково, і багатьох з них дотримуються радше тому, що «так ведеться». Моя однокурсниця так пояснювала, чому вона пече паски і фарбує яйця на Великдень: це змога «торкнутися витоків». Хоча це ще не так погано: гірше, коли людина, яка не цікавилася традицією, починає їй слідувати, бо та «входить у моду». Як символи Адвенту.
Найвідоміший з них – вінок із чотирма свічками. Ще до прийняття християнства германські народи робили взимку вінки з запаленими свічками, що символізувало надію на прихід весни й тепла. У Скандинавії була традиція взимку ставити свічки довкола колеса і звертатися до бога світла з проханням повернути «колесо землі» назад до сонця, аби дні подовжилися і тепло повернулося.
У XVI ст. вінок стали використовувати католики Німеччини (перша різдвяна ялинка, до речі, з’явилася там само і теж у XVI ст.).
Вінок може бути сплетений з гілок різних вічнозелених рослин, які символізують вічне життя і мають кожне свою символіку. Лавр – це перемога над стражданням; сосна, падуб (гостролист) і тис – безсмертя; кедр – силу і зцілення. Колюче листя падуба нагадує про терновий вінок, а одна з англійських легенд каже, що дерево Хреста було виготовлене з гостролисту. Сама форма вінка, який не має початку ані кінця, символізує вічність.
Чотири свічки відповідають чотирьом тижням Адвента, а кожний з них представляє тисячу років із тих чотирьох, що минули від Адама і Єви до народження Спасителя. Традиційно ставляться три фіолетові свічки й одна рожева. Фіолетові символізують молитву, покуту і добрі справи, чинені в очікуванні Різдва. Рожеву запалюємо в неділю Радості – Gaudete. У наші дні буває, додають п’яту, білу, яку ставлять у центрі вінка й запалюють у Святвечір: вона символізує Христа. Інколи всі три фіолетові й одну рожеву свічки замінюють на білі, які горітимуть упродовж Різдвяного періоду.
Адвентовий вінок у нас можна побачити головно в храмах, однак це була сімейна традиція: вінок плели всією родиною, і кожен домочадець прикрашав його чимось своїм.
Інша схожа традиція – домашні вертепи, особливо в сім’ях з маленькими дітьми. Зазвичай це кошичок, у який різдвяної ночі покладуть ляльку-Немовля, і на дітей покладається відповідальність потурбуватися, щоби ліжечко Новонародженого було м’яке. Щоразу, коли дитина зробить добру справу, вона отримує соломинку, яку кладе в кошичок.
Не варто відмовлятися від традицій тільки тому, що вони стали модними. Все вирішує той сенс, який ми вкладаємо у звершувані дії…
фінансово.
Щиро дякуємо!
