Економіка: власність і вільність

Розмова з Міхалем Войцєховські, світським католицьким професором біблістики.

Марія П’ясецька («Єдність»): «Моральна вищість ринкової економіки» – це книжка, яка принесла Вам відзнаку в рамках нагороди ім. Юзефа Мацькєвіча. В своїх словах подяки Ви сказали, що це велика честь отримати нагороду в конкурсі під девізом: «Лише правда буває дійсно цікава», адже у своїй книжці Ви намагалися донести власне правду – противлячись «популярній брехні». Що це за брехня і чому вона стала популярною в наш час?

М. В.: Мені йшлося про пануюче переконання, начебто держава забезпечує людський добробут, дбаючи про соціальний захист. В парі з ним з’являється другий забобон, що люди, як одиниці, в сфері економіки егоїстичні та шкідливі, а в зв’язку з цим економічне життя має регулюватися доброчинною державою.

Такий колективізм, проголошуваний в історії абсолютними монархами, лівими і бюрократичними системами, перечить здоровому глуздові і білійній правді. Людина грішна, але краще працює в умовах свободи, несучи відповідальність за свої вчинки, ніж під постійним наглядом влади. Це краще підходить людській натурі та гідності. Тому Мойсей вивів колись ізраїльтян з Єгипту, де вони мали повну чашу в неволі.

Якщо йдеться про соціальні допомоги, то уряди нічого не продукують, просто забирають в одних, щоб віддати іншим, а по дорозі чимало залишається в кишенях бюрократії. Це невпинна несправедливість. Доброчинність повинна полягати на вільній діяльності на користь потребуючих, а не на визискові працьовитіших і мудріших рештою. А саме до цього призводить вирівнювання шансів «опікунчими» державами.

– Основна ідея вашої книжки опирається на Святому Письмі. Які його частини були найважливішими та найбільш надихаючими в справі пов’язування економіки з моральністю та культурою?

Насамперед мушу зауважити, що, оскільки Святе Письмо не дуже часто говорить про економіку, погляди християн на цю сферу життя найчастіше формуються світськими аргументами. Інколи береться до уваги наука Церкви чи думка теологів, в протестантизмі – творців Реформації. Польські католики звертаються до навчання Йоана Павла ІІ, де, зрештою, знаходимо підтвердження вищості вільної економіки (еницикліка «Centesimus annus»).

Вільна економіка, яка шанує приватну власність, – морально краща, а одночасно ефективніша на практиці

Тим не менше, як завжди треба розпочати від Святого Письма. Центральна і ключова біблійна заповідь економічного життя всім добре відома, адже звучить «не кради!». Вона означає охорону чесно здобутої власності. Оскільки, до суті власності належить свобода нею розпоряджатися, економічна вільність також посередньо виникає з цієї заповіді. Вільна економіка, яка шанує приватну власність, таким чином морально краща, а одночасно, власне тому, ефективніша на практиці. Лібералізм, зазвичай, посилається лише на ефективність, але справжня причина вищості вільної економіки саме моральна.

– Хочеться вірити, що крадіжка є лише обочиною життя…

Звісно ж, не слід собі її уявляти, як лише кишенькову. Дуже небезпечна нечесність бізнесменів по відношенню до партнерів, ліниво переслідувана державними органами. Корупція і різноманітні махінації, не раз легалізовані поганим правом, мають ще більший вимір. Найбільші крадіжки чинить однак влада за допомогою механізмів податкового визиску. Нічого дивного, що думка Святого Письма про державну владу дуже критична (пор. Суд. 9; 2 Сам. 8 і 12 і т.д.).

В Польщі половина грошей проходить через публічний сектор, де часто тринькається, розкрадається і використовується всупереч наших побажань. Прикладом можуть бути пенсії: платимо чималі податки, які відразу виплачуються, а взамін отримуємо обіцянки, що колись, якийсь інший уряд забере в молодих, а нам заплатить. Ми б отримали значно більше заощаджуючи в банках або інвестуючи – ну і, звичайно, добре виховуючи своїх дітей.

– Турбота про те, щоб пов’язати економіку і моральність, присутня в протестантській традиції. Особливо Іван Кальвін розвивав цю думку і то не лише теоретично, а й через практичну економічно-суспільну діяльність в Женеві. Боровся з надлишком і безробіттям, позитивно ставлячись до існування капіталу, кредиту, банківської системи і торгівлі. Пишучи про торгівлю підкреслював: коли людина береться до цієї професії, повинна прикластися до неї так, як до служби Богові. Адже воістину ніхто не здолає своєму покликанню, який би спосіб життя не обрав і якою дорогою не пішов, якби не знав і не був цілковито переконаний, що Бог задоволений з його служби. Як можна відчитати послання Кальвіна сьогодні? Коли Бог задоволений зі служби людини у сфері вільної економіки?

У Кальвіна вже в Женеві з’явилася схильність до державної інтервенційності, до регулювання проявів економічного життя, які можуть залишитися вільними. В кальвіністській та пуританській традиції існує ще й спрощена ідея, що матеріальний достаток – це доказ вибраності Богом. Я б посперечався. Натомість, дуже слушно було підмітити в роботі підприємця чи купця чи в інших професіях певне покликання, дорогу Божої служби. Перевіркою відповідності вибору такого типу покликання здається користь для ближніх: хто завдяки своїй підприємності утримує родину, створює робочі місця, доставляє клієнтам корисні речі, а також призначає щось на харитативні цілі, той добре служить Богові.

– Здається, сьогодні немає багато праць які б переконували, що економічне життя не може бути морально нейтральне. В художній літературі гарно цю проблему представив, наприклад, Бальзак в «Батько Горіо». Що, крім Біблії, надихнуло Вас на такий спосіб мислення? Ви пишете, що тези з вашої книжки – це ехо розмов з батьком. Що в цьому плані було для Вас важливе і надалі залишається актуальним?

Почну від того, що матеріальні блага необхідні для людського існування, а тим самим продукування таких речей – морально добре. Отже, професійна діяльність, підприємництво, винахідництво – внутрішньо добрі, бо служать конкретному добру ближніх. Можуть бути викривлені, але не мусять.

Економічна криза виникла виникла через з шкідливі та нечесниі фінансові маніпуляцій юридичної влади США: устав демократів, діяльності Центрального банку і, контрольованих державою, фінансових установ

Батько передусім навчив мене шукати зв’язки між причиною та наслідком у сфері економіки, котрі часто бувають перекручені. Наприклад, сьогодні людей часто переконують, що економічна криза – це наслідок ліберального капіталізму, а насправді криза виникла через з шкідливі та нечесниі фінансові маніпуляцій юридичної влади США: устав демократів, діяльності Центрального банку і, контрольованих державою, фінансових установ .

Нечесні маніпуляції певних банків зросли на такому підгрунті. Батько показав мені також те, який вплив на поведінку людей мають хороші або погані законодавчі рами. Тобто те, за що відповідає державна влада і для чого існує. Ну і, звісно ж, я вже змалку знав, до яких парадоксів призводить соціалізм.

– Чи існують чинники, які нищать моральне відчуття людини у сфері економіки? Як від них можна вберегтися?

Людина прагне до покращення матеріального добробуту і це нормально. Хоче утриматися сама і утримати свою родину. Питання, як це робить. В принципі, є два шляхи забезпечення свого існування: економічний і політичний (третій метод – це злочин, але я не мушу цього пояснювати). На економічному шляху працюється, організовується, твориться. На політичному – входиться в держапарат і користується благами створеними іншими. І тут міститься головна небезпека.

Протягом двадцяти років кількість різноманітних публічних службовців в Польщі зросла утричі. Більшість з них, отже, це несвідомі паразити. Що більше, службовці часто реалізовують несправедливі і закручені закони, перетворюючись на переслідувачів громадян.

Іншим способом державу морально корумпує роздавальництво. Замість того, щоб краще працювати, простягається рука по соціальну допомогу. В результаті маємо мільйони фальшивих пенсіонерів, та мільйони працівників у сферах економіки, які отримують дотації, яким живеться краще, ніж працівникам вільної зони. Наслідком цього політичного наросту на економіці стає нерентабельність підприємництва, а з цього в свою чергу виникає трагічно високе безробіття. Подальші наслідки – це втеча на еміграцію і уникання народження дітей.

– Але ж і Ви, і багато з хто нас – держслужбовці. Це погано?

Міліціонер, солдат чи суддя звісно ж потрібні, адже обороняють нашу безпеку. Однак, в рамах бюрократичної системи їхня ефективність зменшується. Робота вчителів чи лікарів була б організована краще, стала б ефективнішою і прибутковішою в умовах вільного ринку. Вони роблять потрібні речі, але гірше, ніж могли б. Часто деморалізуються. Школа і лікарня часто живуть за приписами і вказівками влади, а не реалізацією своїх завдань.

– Що можуть зробити молоді читачі «Єдності», які стоять на порозі професійної кар’єри – як повинні на практиці протиставитися «популярній брехні»?

Попереджаю, це вимагає плавання проти течії. Бути чесним працівником – це віддавати більшість свого заробітку на податки. Бути чесним підприємцем – це стати до того ж жертвою насміхань сорока установ державного контролю. Бути чесним службовцем – це наражатися на конфлікти між моральним обов’язком і несправедливим законом. Але, як зауважив Платон, краще бути скривдженим, ніж кривдником. Щоправда, існує можливість політичних дій з метою ліквідації панівного бюрократичного устрою. Але і ця дорога дуже важка. Той, хто входить до політичної партії – розчиняється в системі. Той, хто його критикує, наражається на цькування. Однак, Ісус не обіцяв нам успіхів, лише труднощі.

Міхал Войцєховські – нар. 1953 р., перший світський католик у Польщі, який став професором теології. В основному займається біблійними студіями, а також древньою культурою і християнством в сучасному світі. Опублікував, між іншим, 24 різних книжки, останнім часом: «Про бюрократичний устрій», «Біблійний погляд на світ» і «Етика Біблії». Мешкає з родиною в Ольштині.