Виникнення монашества припадає в історії Церкви саме на той період, коли вона перестала займати упосліджене місце в Римській імперії. Ще вчора переслідувані, християни отримали змогу вільно сповідувати свою віру, а сама церковна структура почала зрощуватись із державним апаратом. Саме тоді з‘явились люди, які вбачали у втечі в пустелю єдиний можливий спосіб втілити в життя євангельський ідеал. Виникнення монашества в IV столітті стало сигналом наростання кризи в Церкві. Часи змінилися, і з певної пори чернецтво стало тим індикатором, який засвідчує міцне здоров‘я Церкви. Чому так сталося? Відповідь, як на мене, дуже проста: наше історичне, а відповідно й сьогоднішнє церковне буття, чи то східне чи західне, було сформоване переважно монашеством. Звідси і зворотний потяг людей до монастирів.
Місця паломництв, місця, куди людина подорожує, щоб віднайти душевний спокій чи спитати мудрої поради – це майже завжди монастирі або скити. Монастирі, утвердившись в один час, стали назавжди центром тяжіння церковного життя. Феноменом цього явища, звичайно є те, що в чернечому способі життя вбачається найдосконаліше втілення євангельських засад. Чого, зрештою, й прагнуть усі монахи, починаючи від перших пустельників до сьогодні. Однак – це покликання, як і те, що часом несправедливо протиставляється чернецтву – сім‘я. Світ однаковою мірою потребує християнського свідчення, як одного, так і другого. А будь-яке покликання не буде реалізоване без самозречення. Отож, у чому суть монашого покликання? Мені особисто видається, що стрижнем монашого життя є молитва. Якщо на першому місці, щось інше, навіть найбільш благородна та Богоугодна справа, – це не монашество. Тому й запитання, яке звучить з початку доби Просвітництва: «Яку практичну користь приносять монахи суспільству?», вважаю запитанням не по суті.
В 30-х роках минулого століття Митрополит Андрей Шептицький заснував у Карпатських горах скит. Зрозуміло, що така форма чернечого подвигу є найрадикальнішою та передбачає мінімум контактів із зовнішнім світом. Однак Митрополит Андрей окрім молитовного і споглядального елементу життя скита поклав на ченців завдання духовної опіки над лісорубами, які працювали в околицях. Завдання маленького скита сміливо можна перенести і на масштаби всієї Церкви – спочатку молитва, а потім духовний провід. Це число, дорогий читачу, присвячене нашому монашеству, яке було і буде магнітом нашого духовного життя. Ця мала збірка текстів, присвячених чернецтву, покликана допомогти пізнати його ближче. З іншого боку, це нагода пригадати монахам, яке особливе місце вони займають в Церкві та яка це велика відповідальність і завдання.
фінансово.
Щиро дякуємо!
