Часом ми, захоплюючись досконалістю християнського вчення дуже емоційно виражаємо свою вдячність священикові, і всі вкупі іноді так можемо «передати куті меду», що напевно йому якось ніяково почуватись.
Часом і одна фраза людини може вдарити так, що на якийсь час священик взагалі не відчуватиме натхнення.
«Отче, Ваша проповідь сьогодні була просто «жахлива» – це вражає, адже чи так само кажуть мені, коли я справді зробив щось добре?" А причиною міг бути і просто поганий настрій жінки.
Усі разом ми, а нас є багато, спричинюємось до таких екстремальних умов для святенника.
Він потребує найбільше лише справжньої підтримки.
Він може пропонувати до уваги щось цікаве, і бачити, що його погано слухають.
Потім намагатиметься дати те, чого чекають, а почує, що є щось значно цікавіше.
Ми звикли говорити про те, що нам не подобається, чого не вистачає. Можливо, є вже час, коли маємо задуматись над тим, що ми самі можемо зробити. Можливо, ще не кожний священик, але Церква вже змушена задумуватись над тим, як має розвиватись далі в нашій Україні.
Більше зможемо тільки тоді, коли миряни будуть готові до більшого, самі для себе, для своєї спільноти, а через те і для суспільства. Ми повинні перестати відходити від тих проблем, які бачимо, оцінивши, що для нас є головне.
Ми не можемо стверджувати не існує проблем.
Папа каже:
«Сьогодні замість того, щоб увійти до спілкування з Христом, людина шукає переваги над ближнім».
«Часом виникає враження, що наше суспільство потребує принаймні якоїсь групи, що не заслуговує ніякої терпимості, на яку можна спокійно накинутися з ненавистю. І якщо хтось насмілиться наблизитися до неї – в даному випадку Папа – і він втрачає право на терпимість, і до нього починають ставитися з ненавистю без страху і стриманості».
«Якщо ж ви один одного угризаете та з'їдаєте, стережіться, щоб ви не знищили один одного». (Послання ап. Павла до Галатів) … На жаль, це «угризаете та з'їдаєте» існує і сьогодні в Церкві, як вираз погано витлумаченої свободи».
«Завжди заново, – закінчує Папа, – ми повинні вчитися вищого пріоритету: любові».
«Цим пізнаються діти Божі та діти дияволові: Кожен, хто праведности не чинить, той не від Бога, як і той, хто брата свого не любить!»(1Ів. 3;10 )
Здається, нам залишається ще тільки зрозуміти, що означає «Не люблячий брата свого».
_________________________________________________________
УВАГА!
У блогах подається особиста точка зору автора.
Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
