В останню суботу перед Великим Постом Церква латинського обряду літургічно спогадує Пресвяту Богородицю Довір’я. Згідно з традицією, започаткованою ще Слугою Божим Павлом VI, у переддень цього свята Єпископ Риму відвідує Римську Вищу Духовну Семінарію. Саме в каплиці семінарії зберігається чудотворний образ Матері Божої Довір’я, яка є покровителькою цього формаційного закладу.
Цього разу на спільну молитву разом з Папою, своїми ректорами, наставниками та духовниками зібралися також студенти інших семінарій, які діють у Римській дієцезії та юнаки, які під час спеціального пропедевтичного року перевіряють своє покликання та готуються вступити до семінарій.
У рамках зустрічі відбулася спільна молитва в семінарійній каплиці, під час якої Святіший Отець провів lectio divina, тобто молитовне читання Святого Письма, зосередившись на уривкові з Євангелії від святого Івана, в якому Ісус називає себе виноградиною, а учнів – галузками, які повинні принести плід. Опісля Бенедикт XVI повечеряв разом з семінаристами.
Під час молитовних роздумів, коментуючи прочитаний євангельський уривок, Папа зазначив, що він дуже добре включається у відзначення Року Священства, який саме триває, адже говорить про покликання трудитись у Господньому винограднику. Виноградна лоза, пояснив Бенедикт XVI, є ще старозавітнім образом, яким позначено Божий народ. У Святому Письмі читаємо, що Бог насадив виноградник у цьому світі, дбає про нього, доглядає і захищає. Однак, історія показує, що часто цей виноградник, замість цінного винограду, породжував лише дрібні неїстівні плоди. Причиною того, що виноградник руйнується, перетворюється в пустелю, є те, що людина замикається сама в собі, хоче сама володіти собою, мати Бога тільки для себе, мати світ лише для себе. Але «Бог, – вів далі Святіший Отець, – став людиною, і, таким чином, Сам став корінням виноградної лози», а тому «виноградник є незнищенним, оскільки сам Бог вкоренився на цій землі». А, отже, «християнство не є моралізуванням. Ми не є тими, що повинні зробити те, чого Бог очікує від світу… передовсім, ми повинні увійти в цю таємничість буття, у якій Бог Себе дарує». Ми повинні перебувати в Ньому, ототожнюватися з Ним, бути облагородженими Його Кров’ю, щоб діяти у Христі. Бо, як пояснив Папа, «мораль є наслідком буття» та «буття випереджує діяння». Йдеться не про послух, про якусь зовнішню річ, але про «здійснення дару нового життя».
У цьому контексті Бенедикт XVI пригадав заклик Ісуса під час Тайної Вечері «любіть один одного так, як я вас полюбив». І в цьому випадку новизною є не те, що робить людина, але те, що вчинив Господь, Який дав нам Себе Самого. А тому, «нова заповідь не є іншим дорученням, важчим від інших. Нова заповідь є даром… є присутністю Святого Духа, даного нам у Святих Тайнах Хрещення і Миропомазання, у Пресвятій Євхаристії». Новизною є те, що Бог дав Себе пізнати, показав Себе в обличчі Ісуса Христа, виявив, що Він Який є розумом і любов’ю, вчинив нас своїми друзями.
На жаль, зауважив Папа, сьогодні ще багато людей далеко від Христа, не пізнали Його обличчя, а тому опиняються у полоні дуалізму, який намагається пояснити труднощі світу змаганням однаково сильних первнів добра і зла. Також і в богослов’я закрадається спокуса «оправдовувати Бога», внаслідок чого підважується Його всемогутність. Тому Бенедикт XVI наголосив, що саме в обличчі Ісуса Христа ми бачимо справжню Божу всемогутність, яка не означає того, що під нею розуміють люди, тобто здатність нищити, руйнувати. Навпаки, пояснив Папа, «справжньою всемогутністю є любити настільки, що Бог міг навіть страждати за нас».
Тому Святіший Отець пригадав цінність молитви, щоб завжди залишатися в Христі, а також безперервно перебувати на шляху очищення наших думок і прагнень.
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
