2 квітня ц.р. минає п’ять років з того дня, як відійшов у вічність папа Йоан Павло II. З його смертю завершився найдовший понтифікат ХХ століття. Про нього ще за життя було написано сотні книжок, а державний секретар, кардинал Анджело Содано одразу після оголошення про смерть Йоана Павла II назвав його «великим Папою» – зазвичай цей епітет вживається стосовно понтифіків, уже визнаних святими або блаженними.
У книзі «Історія та обличчя. Лицар віри» Володимир Зелінський так описав життєве кредо Йоана Павла ІІ: «Кароль Войтила зійшов на папський престол сформованим філософом-персоналістом. Папа-містик, чиє служіння Церкві перебувало під знаком Totus Tuus (увесь Твій), зверненим до Богородиці… Перш за все – служіння Церкві, а в центрі його – пошук справжньої людини та боротьба за неї».
Отже, щоб спробувати оцінити значення понтифікату Йоана Павла II, потрібно насамперед згадати про окремі деталі його біографії.
За рішенням папи Пія XII, у липні 1958 р. Войтила (у віці 38 років!) став наймолодшим єпископом в історії Польщі. У віці 58-ми років польський кардинал стає наймолодшим Папою від 1846 р. і першим Папою-іноземцем від 1523 р. Ставши на чолі Католицької Церкви, Йоан Павло II зламав століттями сформований образ римського первосвященика. Він бігав у кросівках гірськими стежинами, тренувався на тренажерах, плавав у басейні, грав у теніс, катався на гірських лижах. До Войтили жоден Папа Римський не відвідував рок-концерті на стадіоні. До нього не видавалися компакт-диски з піснями, які Святіший Отець сам написав і заспівав.
Водночас, багато зробивши для модернізації образу Католицької Церкви, Йоан Павло II залишився непохитним у проповідуванні принципів, які, на його думку, становлять моральну основу людської цивілізації. Він виступав за категоричну заборону абортів, клонування, евтаназії, штучного запліднення, розлучень, проти застосування протизаплідних засобів, висвячування жінок у священицький сан тощо. Отже, Йоан Павло II, з одного боку, прагнув стати якомога ближче до світу й сучасності, з іншого – намагався при цьому не йти на жоден компроміс із тим самим світом.
Якщо дивитися на діяльність Кароля Войтили крізь призму теорії управління, може здатися, що він був не найкращим керівником. Дехто вважав, що він приділяв забагато уваги переговорам із тими, хто міг завадити його планам. До того ж він не належав до тих керівників, які детально розподіляють завдання серед підлеглих, а потім пильно контролюють їх виконання. Дехто сприймав цю рису як прояв слабкості й заважав надалі. Але, з іншого боку, як сказав о.Юзеф Тішнер, Войтила – людина, народжена для “великих справ, його ідеї мають системоутворюючий характер”. Хоча єпископ Риму не приділяв уваги теорії управління, його діяльність у цілому була зразком того, що фахівці з менеджменту визначають як ефективність керівництва: Войтила ставив перед собою цілком визначені, чітко сформульовані цілі й не заспокоювався, доки не досягав їх.
З роками стан його здоров’я погіршився, довелося відмовитися від активних занять спортом, але папа зберіг прагнення до активної пастирської діяльності. Варто згадати про особливу турботу понтифіка про створення здорових сімей, які Йоан Павло II вважав запорукою здорової нації та міцними осередками Церкви. Дошлюбна цнотливість і подружня вірність – цінності, на збереженні яких наполягав Святіший Отець.
І, нарешті, ще один дуже важливий аспект діяльності колишнього папи – це прагнення до єдності в християнському середовищі. Проте, і це Папа Йоан Павло ІІ тісно пов’язував із суворими доктринальними підвалинами. Нагадаємо, саме Йоан Павло ІІ ратифікував 16 червня 2000 р. декларацію Конгрегації віровчення Dominus Iesus, у якій ще раз було наголошено на справжньому розумінні вселенської місії Католицької Церкви й принципах, на яких може провадитися екуменічний діалог…
Довга й важка хвороба стала справжнім випробуванням для нього. А останні дні життя згуртували у співстражданні з ним, мабуть, усю католицьку (та й не тільки) спільноту світу. З ним відходила епоха, яка ще була наповнена його присутністю. Завершення життя Йоана Павла II в октаву Пасхи символічно вказує на особливе покликання цього Папи, якого ще за життя називали Святим…
фінансово.
Щиро дякуємо!
