З 13 по 15 травня в Ялтинському храмі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії перебували мощі Святої Терези з Ліз’є – однієї з найбільш відомих і шанованих святих Католицької Церкви.
Після церемонії зустрічі мощей у ялтинському храмі відбулася урочиста Меса, яку звершив єпископ-вікарій Одесько-Сімферопольської римо-католицької дієцезії Його Преосвященство Петро Мальчук у співслужінні кримських священиків і отців-кармелітів, які супроводжують мощі в їх паломництві по Україні.
Після Меси всі охочі мали можливість ознайомитися з фільмом про Святу Терезу і взяти участь у нічному чуванні перед мощами святої, просячи її про заступництво і допомогу.
Під час перебування мощей Малої Терези в Ялтинському храмі, до церкви входили люди, навіть просто заради інтересу, щоб подивитися, що відбувається. Бачили, як до реліквіарій з мощами підходять ті, що моляться, і підходили самі щоб прикласти до нього фотографії Терези, взяти пелюсток троянди зі словами з її щоденника. Зі словами, такими простими і близькими кожному з нас.
Молитовне чування у храмі не припинялося. Після ранішньої Меси, що закінчила нічний молебень на якому були присутні католики з парафій Євпаторії, Сімферополя, Джанкоя, Феодосії та Керчі, під’їхала група із Севастополя і була здійснена ще одна урочиста Меса. Севастопольські католики просили заступництва Святої Терези від Дитятка Ісуса у справі власної святині – севастопольського католицького храму, який досі не повернули віруючим. Після молитви, і читання щоденників Терези, на богослужіння прийшла греко-католицька громада Ялти.
Ось деякі свідчення тих, хто приїхав на зустріч з Маленькій Терезою.
Діна: Моя зустріч з Терезою була дуже простою, як просто зустріч з моєю сестричкою, якій я дякувала, якій просто хотіла сказати «спасибі» як покровительці всіх місіонерів. Дякувала їй за присутність місіонерів в Україні, за священиків, за сестер черниць, які першими відроджували духовність в Україні, за те що вони погодилися приїхати сюди, а також під час чування, мене знову вразило те, як вона любила, тому я просила її, щоб вона заступалась за мене, щоб я могла любити Церкву, любити людей, переживати за діла Божі, за Церкву в Україні, просила захисту для всіх братів і сестер мого ордена – третього францисканського ордена, щоб ми були живими і діяльними апостолами віри.
Марія: я їхала до Святої Терези, лежачи в машині. До цього у мене був дуже сильний напад хвороби підшлункової залози і печінки, я лежала під крапельницею цілий тиждень і болі не проходили. Коли приїхала до Ялти, просила святу Терезу про допомогу і благословення. Вона мені дуже допомогла. Мені було краще по дорозі назад, а на ранок я встала і в мене вже нічого не боліло, я дуже рада, що я поїхала і повернулася додому здорова.
Діана: Мені відкрили серце ці слова – «моє покликання – це любов», і коли я побачила її, пригадала, що вона називала себе маленькою квіточкою, і я зрозуміла що є і цей шлях до Бога – не треба підійматися по сходах досконалості, треба бути тим, ким ти є і просто любити так як вона любила. І те, що мене вразило, що вона не хотіла змінити цей світ, а хотіла прийняти його і полюбити. Коли вона потрапила до монастиря, вона ж не почала свої правила диктувати, вона просто прийняла ті умови, які були в монастирі – мити підлогу, приймати сестер такими, якими вони є, просто шукати будь-яку можливість любові. Мене це дуже зворушило. Зворушило те, з якою довірою люди до неї підходили, скільки країн об’їхали ці мощі, і скільки людей тягнуться до них. Вона стала таким прикладом любові, що її любов притягує людей, і у мене таке ж бажання полюбити до кінця, також як Мала Тереза Дитятка Ісуса і Святого Лику.
За матеріалами: crimeacatholic.info
фінансово.
Щиро дякуємо!
